Логопедична скарбничка

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ 

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ        ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років             А, О, Е, М, П, Б 

Від 2 до 3 років             У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років             С, З, Ц

Від 4 до 5 років             Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років             Л, Р

   ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д. “Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск. “Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав. “Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом. “Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин). “Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки). “Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: - звук [а] серед у, у, а, у; - звук [а] серед о, а, і, о; - звук [і] серед и, е, і, и; - звук [с] серед л, н, с, п; - звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д. “Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади - та-та-да - пі- пи - ат-от - па-па-ба - мі-ми - ум-ом - ка-ка-га - ді-ди - іт-ит - ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк “Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом: - мак, лак, так, бак; - тачка, качка, дачка; - сік, вік, тік, бік; “Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук: - на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра; - на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра; - на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка. “Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі” - Оля, осінь, овочі, окунь - [о]  - Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с] - Аня, агрус, акула, автобус - [а] - Маша, мак, мама, сом - [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним. “Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика. “Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору. “Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні. “Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

Ігри та вправи на подолання заікання

Вправи для зняття м'язової напруги При заіканні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м'язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися. «Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками. «Допоможемо мамі» Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни. Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення. «Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад. «Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати. Вправи для розвитку мовного дихання Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання. «Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним. «Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики). «Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих. «Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти. «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші. «Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з. «Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай. «Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик. Вправи для розвитку голосу Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху. «Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.  «Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.  «Болить зуб». О-о-о, о-о-о.  «Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.  «Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.  «Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.  «Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.  «Пісенька водички». С-с-с-с.  «Пісенька комарика». З-з-з-з.  «Пісенька вітру». В-в-в.  «Гріємо ручки». Х-х-х-х.  «Стукають підбори ». К-к-к-к.  «Граємо на барабані». Д-д-д-д.  «Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.  «Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.  «Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.  «Гусак». Га-га-га.  «Корова». Му-му-му. Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.); Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом); Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!») Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами. «Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні) Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами) «Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні) Мокрі всі доріжки.  Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком) Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами) «Листочки». Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук)  Листочки на землю лягають. (присісти) Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках) Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)

МОВНА КАРТКА ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ 

Анкетні дані

Прізвище, ім’я дитини: _________________________________________________________

Дата народження: ______________20______р. н.

Дата обстеження: ___________________20______ р.

Вік дитини:______________р. __________міс.

Домашня адреса, телефон _вул. (просп., бульв., пров.)_______________________________

________________________тел.__________________________________________________

Звідки направлена дитина: поліклініка №______, ДНЗ №___ ___________________району

Дата вступу дитини в групу: __.__.20___ р., протокол ПМПК № ____ від ___.____.20___ р.

Діагноз районної (міської) ПМПК ________________________________________________

Відомості про батьків:

Мати: ПІБ _____________________________контактні телефони: __________________

Батько: ПІБ ___________________________ контактні телефони: __________________

Скарги батьків_________________________________________________________________

Анамнестичні дані

Наявність нервово-психічних, хронічних соматичних захворювань у батьків, генетичні фактори (захворювання матері, батька, найближчих родичів)_________________________

Від якої вагітності дитина (аборти, викидні) _______________________________________

Перебіг вагітності, стан здоров’я матері (токсикоз у першій, другій половині вагітності, хронічні, гінекологічні, венеричні, інфекційні захворювання, їх загострення) ___________

Пологи (дострокові, швидкі, стрімкі, обезводнені; народження у складі двійні-трійні)________________________________________________________________________

Стимуляція (механічна, хімічна, електростимуляція) ________________________________

Асфіксія (біла, синя) ___________________________________________________________

Резус-фактор (негативний, сумісність) ____________________________________________

Вроджені вади, відхилення від норми в анатомічній будові тіла _______________________

Вага новонародженої (норма, недоношеність), зріст_________________________________

Коли закричала _______________________________________________________________

Годування (на який день, активність смоктання, наявність зригування, похлинань) ______

Ранній фізичний розвиток дитини:

Тримає голову (у нормі з 1,5 міс.) ________________

Перевертається (в нормі з 4 міс.) _________________

Сидить (у нормі з 6 міс.) ________________________

Стоїть (у нормі з 10–11 міс.) _____________________

Ходить (у нормі з 11–12 міс.) ____________________

Перші зуби (у нормі з 6–8 міс.) ___________________

Перенесені хвороби (інфекції, травми голови, соматичні, захворювання нервової системи, алергічні захворювання, реакції):

до року ______________________________________________________________________

після року ____________________________________________________________________

Ранній мовленнєвий розвиток дитини:

Гуління (у нормі з 2 міс.): час появи ________, характер______________________________

Лепет (у нормі з 4–6 міс.): час появи _________, характер____________________________

Перші слова (характеристика, звуконаслідування, кількість) (у нормі – близько року) ____

Фразове мовлення (у нормі з 1,5–2 р.) _____________________________________________

Мовне середовище (одно-, двомовне, дефіцит мовленнєвого спілкування) ______________

Чи переривався мовленнєвий розвиток, з якої причини ______________________________

Чи займалися з учителем-логопедом (тривалість ігор-занять, результат) _____________________________________________________________________________

Висновки спеціалістів

Неврологічний статус __________________________________________________________

Стан зору _____________________________________________________________________

Стан слуху: гучне мовлення (з 6–8 м) __________________________,
шепітне мовлення (з 3 м) _________________________________________

Стан інтелекту ________________________________________________________________

Висновок ортодонта (хірурга-стоматолога) ________________________________________

Обстеження моторної функції

Артикуляційна моторика:

Губи:

нормальні, товсті, вузькі, диспропорційні, вкорочена верхня губа, порушена слизова, вкорочена вуздечка верхньої / нижньої губи, неповне зімкнення, з розщепленням, парез _____________________________________________________________________

тонус (без особливостей, підвищений, знижений) ________________________________

виконання вправ (правильно, швидко / повільно, з труднощами, з допомогою, не виконує) __________________________________________________________________

рухливість (нормальна / утруднена) ___________________________________________

переключення (нормальне, уповільнене, персеверації, заміна рухів) ________________

Щоки:

тонус (без особливостей, підвищений, знижений) ________________________________

виконання вправ (правильно, швидко / повільно, з труднощами, з допомогою, не виконує) __________________________________________________________________

рухливість (нормальна / утруднена) ___________________________________________

обсяг рухів (нормальний, обмежений) _________________________________________

переключення (нормальне, уповільнене, персеверації, заміна рухів) ________________

Зубо-щелепна система:

зуби (нормальні, великі, дрібні, рідкі, зайві, надмірно великі передні, поза щелепною дугою, діастеми) ____________________________________________________________

прикус (нормальний, глибокий / мілкий, відкритий передній / боковий (одно-, двобічний), прогенія / прогнатія) ______________________________________________

рухливість нижньої щелепи (нормальна / утруднена) _____________________________

виконання вправ нижньою щелепою (правильно, з труднощами, не виконує) _________

Язик:

нормальний, макро- / мікроглосія, довгий / короткий, вузький / широкий, м’ясистий, гіпертрофія кореня язика, кінчик не виражений, широкий, роздвоєний, відтягнутий назад, під час фонації лежить не піднімаючись, займає міжзубне положення _________

тонус (норма, спастичність, гіпотонія, дистонія) _________________________________

виконання вправ (правильно, швидко / повільно, з труднощами, з допомогою, не виконує) __________________________________________________________________

рухливість (нормальна / утруднена (девіація праворуч / ліворуч) __________________

тремор (відсутній, синкінезії, салівація) _______________________________________

обсяг рухів (нормальний, обмежений) _________________________________________

точність (збережена / порушена) ______________________________________________

переключення (нормальне, уповільнене, персеверації, заміна рухів) ________________

Під’язикова зв’язка:

нормальна, коротка / довга, натягнута, відсутня, спайка з тканинами під’язикової області, оперована __________________________________________________________

рухливість (нормальна / утруднена) ________________________________________

Тверде піднебіння:

нормальне, „готичне”, низьке / банеподібне, пласке, широке / вузьке, проопероване, розщеплення (повне, часткове, субмукозне), шрами, обтуратор ____________________

М’яке піднебіння:

нормальне, вкорочене, роздвоєне, відсутнє, в’яле / напружене, парез (повний, однобічний), провисає (з правого / лівого боку) _________________________________

рухливість (нормальна / утруднена) ___________________________________________

Мімічна моторика _____________________________________________________________

Голос

Сила (нормальний, гучний, тихий, виснажуваний, занадто тихий, згасаючий до кінця фрази) _______________________________________________________________________

Висота (нормальний (грудний), високий, низький, фальцет, немодульований,
монотонний) __________________________________________________________________

Тембр (хрипкий, грубий, глухий, гортанно-різкий, „металевий”, писклявий, здавлений, дрижачий, напружений, переривчастий, гіпо- / гіперназалізований) ____________________

Дискоординація процесів дихання та голосоутворення (відсутня / наявна) ______________

Характер голосоутворення та атаки голосу (тверда, м’яка, придихальна) _______________

Дихання

Тип (грудне, діафрагмальне, діафрагмально-грудне, верхньо-ключичне) _______________

Обсяг, тривалість (короткий вдих, нетривалий видих) _______________________________

Носове (вільне, утруднене, відсутнє) _____________________________________________

Ротовий видих (достатній, вкорочений, мовлення на вдиху) __________________________

Диференціація ротового та носового видиху (наявна / відсутня) _______________________

Темпо-ритмічна складова мовлення

Дикція (чітка, змазана, незрозуміла) ______________________________________________

Темп (нормальний, прискорений, уповільнений) ____________________________________

Ритм (нормальний, скандований, аритмія, брадиритмія, тахіритмія) ___________________

Просодична складова мовлення

Інтонація (наявність чи відсутність основних видів інтонації (окличної, питальної, розповідної) __________________________________________________________________

Паузація (наявність чи відсутність розстановки пауз у мовленнєвому потоці) ___________

Загальна характеристика комунікації

Ступінь комунікабельності (активне, стійке, нестійке, вибіркове спілкування,
негативізм) ___________________________________________________________________

Ехолалії (відсутність / наявність) _________________________________________________

Особливості фонетико-фонематичної складової мовлення

Фонематичне сприймання:

диференціація ізольованих звуків _____________________________________________

на рівні складів _____________________________________________________________

на рівні слова_______________________________________________________________

Стан звуковимови (відсутність, спотворення, змішування, оглушення, перестановки, додавання, пропуски):

Вимо-ва Звуки

Ізольо-вана

У складах

У словах

У фразах

У віршах

початок

середина

кінець

н.

с.

н.

с.

н.

с.

н.

с.

н.

с.

н.

с.

н.

с.

[А]

[О]

[У]

[М]

[П]

[Б]

[І]

[Е]

[И]

[К]

[Ґ]

[Г]

[Х]

[Д]

[Д¢]

[Т]

[Т¢]

[Н]

[Н¢]

[В]

[Ф]

[Й]

[С]

[С¢]

[З]

[З¢]

[ДЗ]

[ДЗ¢]

[Ц]

[Ц¢]

[Ш]

[Ж]

[ДЖ]

[Ч]

[Л]

[Л¢]

[Р]

[Р¢]

Складова структура слів (додавання, елізії, ітерації, антиципації, контамінації, персеверації):

Вимова	Матеріал
	склади	слова	словосполучення	речення
Відображена
Спряжена
Уповільнена
Багаторазова

Особливості відтворення наголосу в словах ________________________________________

Слуховий контроль ____________________________________________________________

Фонематичні уявлення _________________________________________________________

Прогнозування на фонологічному рівні ___________________________________________

Рівень стану сформованості фонетико-фонематичної складової мовлення (високий, середній, низький) _____________________________________________________________

Стан лексичної складової мовлення

Сформованість вживання різних видів лексичних узагальнень:

категоріальних _____________________________________________________________

контекстуально зумовлених __________________________________________________

Вживання видо-родових понять__________________________________________________

Використання лексико-семантичних мовних явищ (багатозначність, антонімія,
синонімія) ____________________________________________________________________

Засвоєння системи морфологічного словотворення:

суфіксального словотворення _________________________________________________

префіксального словотворення ________________________________________________

Прогнозування на морфологічному рівні __________________________________________

Морфологічний рівень контролю _________________________________________________

Граматична будова мовлення

Сформованість вживання граматичних категорій:

Число

Іменники_____________________________________________________________________

Дієслова _____________________________________________________________________

Прикметники _________________________________________________________________

Рід

Іменники_____________________________________________________________________

Дієслова _____________________________________________________________________

Прикметники _________________________________________________________________

Час дієслова

Теперішній ___________________________________________________________________

Минулий _____________________________________________________________________

Відмінок іменника

Називний _____________________________________________________________________

Непрямі відмінки ______________________________________________________________

Особливості зв’язного мовлення

Складання речень:

за сюжетними картинками ___________________________________________________

із 2–3 заданих слів __________________________________________________________

Складання оповідань:

за епізодичними картинками _________________________________________________

за серією з 2–3 сюжетних картинок ___________________________________________

Прогнозування на синтаксичному рівні ___________________________________________

Синтаксичний рівень контролю __________________________________________________

ВИСНОВКИ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН
КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Артикуляція звуків С, З, Ц

Артикуляція звуку С: • губи розтягнуті в посмішку; • зуби розкриті на декілька міліметрів трохи оголені; • широкий кінчик язика за нижніми зубами; • спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину; • струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки не вібрують. Артикуляція звуку З: • губи зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені; • широкий кінчик язика за нижніми зубами; • спинка язика розтягнуті в посмішку; • піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину; • струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки вібрують. Артикуляція звуку Ц:•· губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного; • зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені; • кінчик язика за нижніми зубами; • передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке поступово переходить в щілину; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки не вібрують.

ЗВУКИ Ш, Ж, Ч

 

Артикуляція звуку Ш: • губи трохи витягнуті вперед; • зуби злегка розкриті; • широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину; • бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки не вібрують. Артикуляція звуку Ж: • губи трохи витягнуті вперед; • зуби злегка розкриті; • широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину; • бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки вібрують. Артикуляція звуку Ч:• губи трохи витягнуті вперед; • зуби злегка розкриті; • кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину; • бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки не вібрують.

ЗВУКИ Л, Л'

Артикуляція звуку Л: • губи набувають положення наступного голосного звука; • зуби злегка розкриті;· звужений кінчик язика упирається у верхні різці або альвеоли; • корінь язика піднімається до м'якого піднебіння; • бічні краї язика не стискаються з верхніми кутніми зубами, а тому видихуваний струмінь повітря проходить крізь щілину, що утворюється між ними; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки вібрують.

ЗВУКИ Р, Р'

Артикуляція звуку Р • губи набувають положення наступного голосного звука; • зуби злегка розкриті; • широкий кінчик язика піднятий до верхніх альвеол та вібрує в інтенсивному струмені повітря; • бічні краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами; • м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв'язки вібрують.

ДИСЛАЛІЯ

ДИЗАРТРІЯ

РИНОЛАЛІЯ

АЛАЛІЯ

ЗНМ

ФФНМ