Методика розвитку мовлення і навчання грамоти


Методика розвитку мовлення і навчання грамоти



 

 Підручники:

1. Богуш А. М. Дошкільна Лінгводидактика 

 2. Богуш А.М,Луцан Н.І._Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників_мовленнєві ігри, ситуації, вправи. 

3. Богуш А.,Гавриш Н._Методика організації ХМД дітей дошкільного віку 

4.Богуш А.М._Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку 

5. Богуш А. М. "Мовленєвий компонент дошкільної освіти" 

6. Крутій К. Л. " Розвиваємо у дитини мовлення і інтелект" 

7. Богуш А. М. " українське народознавство в дошкільному закладі" 

8. Богуш А. М. "Мовленєвий розвиток від народження до 7 р." 

 9. Сухар " Мовні ігри та вправи зі словом"

 

МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ 

СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.
Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло­вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра­їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.
ЗНАЧЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМУВАННІ 
МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ
Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
• лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);
• фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
• граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.
На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо­ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.
ВИДИ ЗАНЯТЬ З МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ
Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.
Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.
ПЛАНУВАННЯ ЗАНЯТЬ З МОВЛЕННЄВИМ ПРІОРИТЕТОМ
Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.
Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.
Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь
має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно
визначити зміст роботи над кожним завданням із розви­тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під­готовки дітей.
Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.
Орієнтовний розподіл комплексних та 
спеціальних занять з мовленнєвого спілкування на місяць та на квартал
Тижні
Вид заняття

 з мовленнєвого спілкування
Структура заняття
Місяці кварталу
І
II
ІІІ
1-й
Комплексне
1. Зв'язне мовлення
2. Граматика
3. Словник
Зв'язне мовленняГраматикаСловник
2-й
Комплексне
1. Зв'язне мовлення
2.Граматика

3. Звукова культура мовлення
Зв'язне мовленняГраматикаЗвукова культура мовлення
3-й
Комплексне
1. Зв'язне мовлення
2. Словник

3. Звукова культура мовлення
Зв'язне мовленняСловникЗвукова культура мовлення
4-й
Спеціальне
1.Звукова культура
2.Граматика
3.Словник
Звукова культура мовленняГраматикаСловник


МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ІЗ РОЗВИТКУ 

МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ


Зв'язне мовлення:

• переказ

• описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порівняльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або пред­мета по пам'яті)

• сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини

• розповідь з власного досвіду

• творча розповідь (за сюжетною ігровою обстановкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим початком; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем; за планом; самостійне вигадування казок дітьми; зміна кінцівки відомої казки)

• дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, на­приклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо...


Звукова культура мовлення:

• заучування та промовляння напам'ять скоромовок

• промовляння чистомовок

• дидактичні ігри та вправи з розвитку фонематичного слуху

• дидактичні ігри та вправи для формування правильної вимови звуків

• розповіді зі звуконаслідуванням

• вправи для розвитку артикуляційного апарата

• дидактичні ігри та вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання


Словник:

• дидактичні ігри та вправи

• відгадування загадок

• ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування


Граматика:

• дидактичні ігри та вправи з граматики

• складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З 


МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

Осно­вною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:
• уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мов­леннєву активність дітей -неприпустимо, щоб дорослий го­ворив більшу частину заняття з мовленнєвим пріоритетом;
• проведення занять підгрупами до 10-12 осіб;
• правильне розташування дітей;
• забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого на­вантаження дітей - надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів.

Етапи мовленнєвого розвитку дітей


ВікХарактеристикаМожливі порушення мовленнєвого
розвитку та їхні наслідки
Перші тижні життяКрик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуваннями дитина спить. Дитина нормально ссе груди (соску), Фізичний розвиток проходить нормальноПостійний нав´язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс - можуть свідчити про органічне ураження нервовоі системи (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога)
Кінець 1- початок 2 місяцяЗосередження на мовленні дорослого (дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається)
2-3 місяціПошук обличчя того, хто розмовляє
3 місяціАґукання
5-6 місяцівЛепетВідсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчать про порушення слуху,
інтелекту чи про органічне ураження головного мозку
≈ 1 рікДитина вимовляє до 10 слів
1 рік 8 місяців - 2 рокиУ мовленні дитини до 40 слів, з'являються перші речення з двох слів
2 рокиДитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності - пестливості
3 рокиДитина утворює нові слова за допомогою словотвору,
з´являються багатослівні речення (3 і більше слів)
4 рокиЗасвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття
5 роківУ дитини повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури)Порушення звуковимови після досягнення дитиною
5 років є патологічними (слід якомога швидше
звернутися до логопеда)
Робота над поповненням словникового запасу дітей
Успішне збагачення, уточнення й активізація словникового запасу дошкільника можуть бути забезпечені шляхом застосування цілого ряду спеціальних, відомих у методиці початкового навчання мови, вправ, з-поміж яких найпродуктивнішими, на наш погляд, є словниково-логічні вправи. Їх результативність полягає не тільки в кількісному нарощенні словникового запасу дитини, а й у її загальному розумовому розвитку, в умінні самостійно розв'язувати логічні задачі, які постійно і природно постають перед 3-6-річними дітьми у процесі пізнання ними навколишнього світу. Наприклад, знаючи, що малина, смородина, аґрус - це кущові ягоди, дитина легко віднесе до них за зовнішніми ознаками і ті, які побачить уперше, скажімо, калину, чорноплідну горобину тощо. Або, маючи в своєму словниковому запасі поняття музичні інструменти, вона самостійно буде відносити до цієї лексико-логічної сукупності кожен із заново почутих і побачених інструментів, які в той чи інший спосіб відтворюють музичні звуки.
Отже, словниково-логічні вправи на взаємне співвідношення родових (загальних) і видових (часткових) понять, на вилучення «зайвого» з ряду однорідних понять (слів), на доповнення, поширення логічного ряду, на протиставлення предметів за певними ознаками є одним із простих для застосування навіть у домашніх умовах і водночас дуже ефективних засобів загальнорозумового і, зокрема, мовленнєвого розвитку дошкільників.
Наведемо ряд найдоступніших для 5-6-річних дітей загальних (родових) назв, коло яких можна поступово розширювати за рахунок усе нових видових, більш конкретних найменувань чи ознак:
гриби - це опеньки, лисички, маслюки, моховики, підосичники ...
ягоди - це малина, смородина, ожина. полуниця, суниця ...
фрукти - це яблука, груші, айва, сливи...
овочі - це помідор, огірок, капуста, картопля, морква, буряк ...
меблі - це стіл, стілець. диван, табуретка, тумбочка. шафа ...
одяг - це пальто, шапка, хустка, штани, спідниця, сорочка, кофта ...
Перелік цих логічних рядів можна продовжити такими родовими назвами, як: взуття, навчальне приладдя, посуд, птахи, комахи, звiрi, музичні інструменти, квіти, дерева, кущі тощо.
Треба не забувати, що під поняття родові i видові назви підпадають i прикметникові форми, що характеризують вiдомi дiтям предмети з рiзних cторін: кольору, смаку, розмiру, форми, ваги, фiзичних якостей, за матерiалом тощо. Користуючись назвами ознак предметiв, можна пропонувати дітям виконати цілий ряд словниково-логiчних вправ, в основі яких лежать розумовi операцii зiставлення та протиставлення, вилучення «зайвого», продовження логiчних рядiв, всебiчної характеристики добре вiдомих дiтям предметiв, наприклад:
Продовжити речення:
Помiдор червоний, а огірок - ...
Перець гiркий, а лимон - ...
Залiзо тверде, а глина - ...
Молот важкий, а вата -        ...
Річка широка, а струмок - ...
Глечик із глини, а стіл - з ...
Поміркуй і скажи, що чим роблять:
Ручкою пишуть, а пензликом ...
Пилкою пиляють, а сокирою ...
Лопатою копають, а граблями ...
Голкою шиють, а ножицями ...
Доповни сказане за змістом:
Сорока скрекоче, а зозуля ...
Соловей співає, а ворона ...
Кінь ірже, а корова ...
У корови теля, а в кобили ...
У курки курча, а в качки ...
У овечки ягня, а в кози          ...
Вилучи «зайве» слово:
Зозуля, синиця, горобець, метелик, шпак.
Олівець, пенал, ручка, зошит, молоток, лінійка.
Картопля, слива, гарбуз, помідор, буряк, огірок.
Широкий, довгий, вузький, солодкий, глибокий.
Упізнай предмет за цими словами:
Він білий, солодкий, крихкий (цукор).
Вона рідка, прозора, смачна, чиста, джерельна (вода).
Воно чисте, прозоре, тепле, буває холодне, морозне (повітря).
Безумовно, змiст початкового навчання рiдної мови та інших навчальних предметів з приходом дитини до школи просуватиме її далі у пiзнаннi навколишнього свiтy i не обмежуватиметься сприйняттям i усвiдомленням суто зовнішніх ознак предметів. Навчальні тексти букваря, читанки, пiдручникiв з природознавства, математики вводитимуть учнiв у внутрiшнiй світ предметів живої і неживої природи. Вони поступово почнуть вирізняти з-помiж різних ознак не тільки зовнішні (колiр, розмiр, смак тощо), а й внутрішні, такі, що відображають риси характеру, спосіб пересування, силу, наприклад: швидкий - повільний, смiливий - боязкий, щедрий - скупий. Тому у спiлкуваннi з дорослими дошкільники повиннi мати можливість активно вживати в своєму українському мовленні ті слова, які в шкільному навчанні стануть для них загальновживаними на різних уроках, скажімо: олівець, гумка, фарби, пензлик, термометр, папір, крейда, портфель, годинник, хвилина, червоний  та ін. Засвоєння дітьми цієї та іншої лексики в українському звучанні позбавить учителя в процесі шкільного навчання від витрачання часу на усування з дитячого мовлення ненормативних слів, введення до їхнього словника власне української лексики.

Робота над складанням повних речень

Працюючи з дошкільниками, роботу над реченням слід здійснювати в усній формі. Найголовнiше вмiння, яким вони мають оволодiти, полягає у видiленнi речень з мовленневого потоку. Дiти мусять усвiдомити, що люди висловлюються, спiлкуються мiж собою за допомогою речень. Тiльки в реченні може бути висловлена певна думка. Хоча речення у висловлюваннi обов'язково зв'язанi мiж собою, все ж їx можна виділити, орієнтуючись на завершенiсть думки та iнтонацiї.
1.Вправи, спрямованi на вироблення у дiтей
умiння видiляти речення з мовленнєвого потоку.
Вони сприятимуть усвiдомленню ними найістотнішої ознаки цієї одиниці мови i мовлення, удосконалюватимуть їхнiй мовленнєвий слух, зокрема, iнтонацiйний.
Скажи, скiльки речень ти почув. Повтори останнє речення:
·     Весною ми пiшли до лiсу. Там кожне дерево спiвало свою пiсню.
·     Жив собi дiд Андрушка. А в нього була баба Марушка. А в баби - дочка Мінкa. А в дочки - собачка Фiнка.
2.Вправи на розрізнення завершених речень (і незавершених також), спрямовані на усвідомлення дітьми інтонаційної і змістової завершеності речення, наприклад:
                                                                               
Скажи, що з того що ти почув, є реченням, а що - ні.
Малята готуються до свята.
Вони зібралися у дитячому ...
Тарасик запросив на свято маму.
Мама пошила йому нову ...
Хлопчик подякував ...
Він одягне нову сорочку на свято.
Як бачимо, запропонований матерiал складає зв'язну розповідь, що допомагає ситуативно дитинi доповнити незавершенi речення.
У випадках, коли речення є розрiзненi, то їx завершення може мати рiзні варiанти, до реалiзацii яких треба заохочувати дитину, показуючи рiзнi можливості змістової сполучуваності слів. Наприклад:
ü Петрик пасе на лузi (гусей, теля, козу, корову, овець).
3.     Вправи на завершення складних речень
Вони розвивають асоцiативне мислення дiтей, спонукають до добору вiдповiдних слiв та постановки їx у відповідну граматичну форму.
Доповнити речення:
Ми пішли до лісу, щоб       ...
Діти припинили гру, бо ...
На морі я по6ачив, як ...
Ігор з Оксаною побували в полі, де ...
Я роблю аплікацiю, щоб ...
4.  Вправи, якi лише узагальнено спонукають до побудови речень:
Склади речення, щоб у ньому були слова:
а) мама, спекла;
б) тато, наловив;
в) бабуся, рукавички;
г) дідусь, капелюх;
д) овечка, ягня.
Склади речення про те:
а) що можна побачити в небі;
б) що можна почути на концертi;
в) за чим спостерігають на стадіоні;
г) що рухається по дорозі;
д) що вiдбувається на cвітанку (навесні, восени, взимку) тощо.
Запропоновані вправи, безумовно, не вичерпують ycix можливостей розвитку мовлення дошкільників, але вони можуть служити дорослим певним орієнтиром для індивідуальної роботи з дiтьми щодо удосконалення їхньої звуковимови i фонетичного слуху, збагачення словникового запасу, органiзацii граматично правильного мовлення.

Розповідання казки за сюжетними картинками 




Казка"Ріпка"
  

Казка"Солом'яний бичок"
Казка"Колобок"
Казка"Золоте яєчко"
Казка"Теремок"










                                      




 


   
Удосконалення звуковимовляння, розвиток 

мовленнєвого слуху
Вади дитячого звуковимовляння можуть мати дві істотні причини:
1) органічні порушення мовленнєвого апарату;
2) вплив іншої, сусідньої мови, зокрема, спорідненої мови та наявність у середовищі, в якомо зростає дитина, місцевих діалектів. І ті, й інші причини відхилень у нормативному мовленні дошкільників можна усунути, виконуючи поради логопеда та дотримуючись орфоепічних (звуковимовних) норм української літературної мови.
Наведемо основні, найважливіші правила вимовляння звуків, характерних для української мови.
Голосні звуки в українській літературній мові здебільшого вимовляються чітко, повноголосо як у наголошеній, так і у ненаголошеній позиціях. Це стосується звуків [а, о, у, і]. Наприклад, у словах молоко, корова, солома, горіх, картина та ін. голосні звуки і під наголосом, і в переднаголошеному та післянаголошеному складах вимовляються практично однаково - чітко, без будь-якого наближення до інших звуків, як, скажімо, це спостерігаємо в російській мові. Тому наявність у дитячому українському мовленні так званого «акання» («карова», «сабака», «вагонь» тощо) помітно знижує його культуру у сфері звуковимовляння і навіть може негативно впливати на розуміння висловленого.
З-поміж голосних взаємно наближаються у вимові тільки звуки [е] та [и] у випадках, коли вони знаходяться не під наголосом: с[е]ло, в[е]сло, л[и']мон, с[и]дить. Чітке вимовляння цих звуків у ненаголошеній позиції (число, лежить), звичайно, є помітним для українського слухача, однак істотно не впливає на розуміння почутого та й на загальну мовленнєву культуру такою мірою, як це маємо у наведених прикладах зі звуком [о].
У системі приголосних звуків треба взяти до уваги таку важливу рису української звуковимови, як зберігання дзвінкого, «не оглушеного» вимовляння дзвінких приголосних звуків в усіх позиціях, як перед голосними та сонорними [р, р', л, л', м, н, н'. в, й], так і перед глухими та в кінці слова. Наприклад, у словахдід, віз, ложка, казка, слизько, вудка, їдьмо, гриб, рибка виділені літери слід читати дзвінко, вимовляючи відповідні дзвінкі звуки [д, з, ж, з, з', д, д', б], не замінюючи їх парними глухими, як це є нормою у польській, російській, англійській мовах.
Тільки в окремих, небагатьох словах допускається «оглушення» дзвінких приголосних: ле[х]ко, во[х]ко, ми[х]тіти.
У роботі з дошкільниками доречними будуть різноманітні скоромовки, промовлянки, закликанки, насичені відповідними звуками, що потребують відпрацювання, корегування в дитячому мовленні. Наведемо ряд таких мікротекстів для роботи над вимовлянням голосних і дзвінких приголосних звуків.
Му-му-му! - молока кому
Ма-ма-ма - молока нема.
Мо-мо-мо - зараз подамо.
Ми-ми-ми - напилися ми.
Наш Прокіп зварив окріп,
До окропу вкину кропу -
Буде юшка для Прокопа.
Не турбуйте курку -
Клює курка крупку.
Крупка дрібненька, курка рябенька.
Захар заліз на перелаз.
-       Захарку, злізь, Захарку, злазь!
Зумів залізти - знай, як злізти!
Наступним важливим умінням щодо звуків мовлення є оволодіння дитиною елементарним звуковим аналізом. Під звуковим аналізом слова треба розуміти уміння дитини послідовно і правильно називати в слові звуки. Наприклад, дим- [д и м], дім - [д і м], oca - [о с а], лось - [л о с'], літо - [л' і т о], лялька - [л' ал' к а].
У цій роботі важливо навчити дитину розрізнювати звуки на слух, правильно відтворювати парні твердий і м'який приголосні звуки заздалегідь до того, як вона ознайомиться з відповідною буквою, якою ці два різні звуки можуть позначатися. Якщо дитина чує у слові лимон перший звук [л] і коротко, без призвуку голосного звука його відтворює, а в слові літак вона свідомо виділяє перший звук [л'], то можна бути певним, що в майбутньому шкільному навчанні у неї не буде проблем в опануванні і читання, і грамотного письма.
Серед дітей-дошкільників і шестирічних першокласників поширеною є гра-змагання в придумуванні (доборі) якомога більшої кількості слів на певну літеру. Було б добре, якби в основі такої гри було покладено і звуки: «Добери слова, які розпочинаються звуком [н]» - наш, небо, намисто, Наталка, новий, носить. «А тепер добери слова, в яких на початку чуємо (вимовляємо) звук [н']» - ніс, Ніна, нюхає, ніжний, Ніжин.
Візьмімо до уваги, що в будь-яких фонетичних вправляннях, в основі яких лежить добір слів за певною ознакою (за кількістю складів, звуків, першим чи останнім звуком у вимовленому слові, наголошеним звуком тощо), доцільно спонукати дітей добирати слова, які належать до різних частин мови, не вживаючи, звичайно, цього терміна, але орієнтуючи їх на лексико-граматичні питання, а також семантику (значення) слів: «Доберіть слова зі звуком [л'], які відповідають на питання що? - назву місяця (лютий), пору року (літо), хто? - учитель, вихователька, який? - лівий, кольоровий, що робить? (малює, літає)».
Вправи на добір слова із заданим початковим, кінцевим звуком, упізнавання заданого звука в середині слів треба розглядати як частковий звуковий аналіз слова, який є надзвичайно важливим підготовчим умінням, що веде до повного звукового аналізу - послідовного і автономного називання звуків у найпростіших за будовою словах: он, ось, там, тут, ліс, день, вода, поле, трава, школа, садок тощо. Не можна при цьому обминати загальновживані слова, до складу яких входять «важкі» для вимовляння звуки:жук, машина, коза, ґудзик, джміль тощо.

 


 Мовленнєві ігри,які допоможуть вивчити букви
Якщо час прийшов вчити алфавіт, не обов'язково робити заняття нудними, особливо влітку, коли хочеться бігати, стрибати і веселитися. Чому б дитині не запам'ятати 33 літери легко і граючи. Пропонуємо варіанти.
1. "На очах"
Майже у 80% дітей розвинене зорове сприйняття, тому нехай літери, з якими дитина вже знайомий, частіше потрапляють на очі. Це можуть бути плакатики, магніти на холодильнику, малюнки на предметах. Вже з 2-3 років можна задавати дитині питання «А що це за буква тут?».
2. "Пазли"
Пазли з буквами можна купити або зробити самостійно. Хендмейд-варіант: намалювати букву, назвати її, залишити дитині на прикрашення. Потім розрізати картинку на чотири-п'ять частин і попросити зібрати, примовляючи: «Яка буква у нас виходить?». Збирати літери можна з 4 років.
3. Девайс
Існують спеціальні програми або іграшки під вид планшетів, створені для знайомства з буквами. Дитина натискає кнопку, а голос з динаміка вимовляє назву букви. Є зворотний режим «іспит», коли той же голос просить знайти і натиснути потрібний символ. Можна використовувати з 3-4 років.
4. "Асоціації"
Кожну букву можна асоціювати з якимось словом. Класичний приклад - «д» - будинок ». Потрібно разом з дитиною придумати і намалювати слово, яке починається з потрібної літери. Варіант складніше - зобразити слово в вигляді його початкової літери, наприклад, щоб буква «д» була схожа на будинок. Вчити алфавіт за допомогою асоціацій можна з 4-5 років.
5. "Сищик"
Напишіть крупно кілька букв поспіль. Завдання - знайти потрібну і підкреслити її. Можна написати літери хаотично всередині геометричної фігури або продовжити: після пошуку виписувати знайдені букви нижче, щоб в кінці вийшло слово (як перехід до освоєння читання). Гра тренує ще й уважність. Чи під силу дітям з 4-5 років.
6. "Стань буквою"
Букву потрібно зобразити тілом. Як саме - вирішить маленький гравець. Наприклад, букву «г» можна показати, виставивши одну руку вперед. Гра буде цікава з 5 років.
7. "Зроби сам"
Букву можна зробити: виліпити, вирізати, зібрати з конструктора або скласти у вигляді аплікації з посадженої на клей крупи. Тоді вона вже точно запам'ятається. Матеріалізувати алфавіт доречно з 5 років.
Важливе по буквах
Більшість педагогів, логопедів сходяться на думці, що при навчанні дошкільнят називати алфавітну армію потрібно спрощено: не "пе», а «п», не «ме», а «м». Можна починати вивчати букви в порядку зростання складності в вимові: спочатку а, о, у, м, н, і, и, с, л; потім до, б, е, р, п, д, т і на закінчення ч, г, х, ц, й, ь, ь, я, ж, з, е, щ, ю, ф.
Пам'ятка для батьків 
(Ряд загальних порад і застережень щодо мовленнєвого розвитку дітей)
·         Не допускайте у спiлкуваннi з дiтьми спотвореного вимовляння слiв, пiдлаштовуючись до їхньої вимови. Вимовляйте завжди слова правильно, як за звуковим складом, так i за формою.
·         Якщо дитинi важко вимовляти певний звук, спробуйте доступно пояснити їй необхідну дiю мовленнєвих opганів.
·         Вивчiть з дитиною кiлька скоромовок; привчайте  промовляти скоромовку швидко, чiтко вiдтворювати вci звуки.
·         Виховуйте у дитини увагу до звукової будови слiв; навчiть видiляти перший i останнiй звуки в словi (звертаючи увагу на м'якi приголоснi), впiзнавати окремі звуки в серединi слiв. Заохочуйте дитину до гри в слова, до словотворчостi за допомогою найпоширенiших префiксiв, суфiксiв (без уживання цих термінів), наприклад: писати - написати, дописати, переписати, відписати; pікa - рiчка, рiченька.
·         Спонукайте дiтей до запитань. Прислухайтесь, чи запитання дитини звучить правильно, а потiм відповідайте на нього.
·         Не намагайтеся відповісти на кожне запитання малюка.
·         Iнколи запитуйте: «А ти як думаєш?»
·         Використовуйте для мовних вправ предметні і сюжетні малюнки, доступні і цікаві дітям.
·         Допоможіть дитині вивчити кілька цікавих для неї віршів. Навчіть розповідати їх виразно.
·         Знайомлячи дітей з літерами (буквами), користуйтеся завжди їхніми правильними алфавітними назвами.
·         Спонукайте дiтей упізнавати вiдомi їм літери у написах на вулиці, в парку, у транспopтi тощо. 3аохочуйте до читання слiв з вiдомими лiтерами.
·         Створіть у сім'ї хоча б невеличку дитячу бiблiотеку. Привчайте дитину бережно ставитися до cвoїx перших книжок, закладiть прагнення зберегти їx, як найкращих друзiв, на все життя.
Ідучи до школи, шестирiчнi дiти мають володіти такими вміннями:
·         говорити чiтко, виразно, правильно; правильно вимовляти всі звуки;
·         спілкуватися мiж собою i з дорослими, дотримуючись правил ввічливості;
·         звертаючись до однолітків i дорослих, вживати кличну форму імені, загальної назви (тату, мамо, бабусю, сестричко, братику), слова ввічливості;
·         розповiдати про себе, про cвoїx батькiв та iнших членiв родини без тривалих пауз i повторів;
·         розповiдaти про улюблених домашнiх тварин, iграшки, описувати їx усно;
·         розрiзняти на слух вipш, оповiдaння, казку;
·         переказувати близько до почутого казку (уривок казки) , розповiдaти напам'ять, вiдповiдно iнтонуючи, вiрші;
·         домислювати кінцівку оповідання, казки (фантазувати);
·         володіти правилами мовленнєвого етикету.
Опанування дітьми дошкiльного віку зазначених умінь створить нaдiйний ґрунт для їхнього успішного шкільного навчання, головною передумовою якого є розвинене дитяче мовлення.

Методи реалізації завдань з мовленнєвої підготовки дітей до школи
Компоненти мовлення
Методи
Зв'язне мовлення
  • переказ;
  • описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порів-няльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або предмета по пам'яті);
  • сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини;
  • розповідь з власного досвіду;
  • творча розповідь (за сюжетною ігровою обста-новкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим початком; за опорними словами; на тему, за-пропоновану вихователем; за планом; самостій-не вигадування казок дітьми; зміна кінцівки ві-домої казки);
  • дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, наприклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо.
Звукова культура мовлення
  • заучування та промовляння напам'ять скоро-мовок;
  • промовляння чистомовок;
  • дидактичні ігри та вправи з розвитку фонема-тичного слуху;
  • дидактичні ігри та вправи на формування пра-вильної вимови звуків;
  • розповіді зі звуконаслідуванням;
  • вправи для розвитку артикуляційного апарата;
  • дидактичні ігри та вправи, спрямовані на роз-виток мовленнєвого дихання.
Словник
  • дидактичні ігри та вправи;
  • відгадування загадок;
  • ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування.
Граматика
  • дидактичні ігри та вправи з граматики;
  • складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки

Готуємо руку дитини до письма



Не дивина, що підготовлена дитина легше адаптується до школи. Усвідомлюючи це, бать­ки заздалегідь починають вчити малят читати, лічити, розв'язува­ти нескладні задачі, а також пи­сати. Але, щоб гарно й швидко писати, треба, крім терплячості та бажання, мати тверду руку. Проте лише дехто має її від на­родження, а здебільшого це, як і в спорті, досягається завдяки вправам.
     Дитина має «виписатись». Од­наче просто писати літери в зо­шиті з косою лінійкою нуднува­то, та й щоб упоратися з цим, треба досягти певного віку. Впра­ви, що тренують дитячу руку, раджу починати з розмальову­вання, а перші спроби доцільно робити у три-чотири роки. Для цього знадобляться розмальовки такого типу, що містять невеликі деталі. Якщо запропонувати дитині власноруч розмалювати подібну картинку, то вже за кілька хвилин матиме­те вщент покреслений аркуш. Аби цього не сталося, нехай во­на не розмальовує, а просто штрихує кожну деталь окремо. І не обов'язково прямими лініями, а й хвилястими, а ще — колами, спіральками, «черв'ячками». Спо­нукайте не виходити за межі кож­ної деталі й виконувати при змозі рівномірну штриховку.
   Можна також запропонувати як тренувальні завдання спільне створення тематичних ма­люнків, які складаються з дов­гих і коротких рівномірних ліній. Наприклад, ви кажете дитині: «Давай поїдемо потягом до ба­бусі в село. Ось на одному краю аркуша наш будинок, а на іншо­му — бабусин садок. (Ці малюн­ки маєте зробити самі). Треба намалювати залізничну колію: дві довгі поздовжні лінії-рейки (креслите ви), а впоперек них ба­гато коротеньких — шпали (крес­лить дитина). Зроби це старан­но, охайно, бо інакше потяг не зможе проїхати і нам не вдасть­ся відвідати бабусю». Чим охочі­ше дитина відгукнеться на про­позицію помандрувати, тим кра­ще вона впорається із завдан­ням.
         Або: «В густому дикому лісі живе в своїй хатинці лісник. Ра­зом з ним тут живуть зайчики, півники, курчата, каченята… (Ма­люєте ви). Лісник подовгу не буває вдома, тож намалюй, будь ласка, довколо хатинки паркан, щоб ані лисиця, ані вовк не мог­ли зашкодити лісниковим дру­зям».
         Можна запропонувати малому домалювати сонечкові про­мінці, якими б воно зігрівало квіти довколо себе. Більше буде промінців — довше цвістимуть квіти. Чи нехай нагодує курчатко (малюєте ви), пшоном, зерном і черв'ячками. Ця робота приваблива тим, що виконується спільно. Та й резуль­тати кращі, бо берете участь у малюванні, для вас досить лег­кому.
         П'яти-шестирічним дітям уже можна пропонувати вправи в зо­шиті, але також у супроводі всі­ляких забавок: «Нудно малюва­ти звичайні палички. Уявімо, що це артилерійська залога: довга паличка — солдат з гнотом, ко­роткі — просто солдати, малень­ке коло — жерло гармати, а весь рядок у зошиті — лінія фронту». Дайте наказ вивести військо на позицію — і креслити палички бу­де вже не так нудно.

                                 Десять кроків до письма
Невже людство й досі не винайшло способу, як зробити на­вчання письма не таким складним та ефективнішим? Зви­чайно, такий спосіб є. Секрет у тому, щоб правильно організувати процес підготовки до письма. Щоб дитина могла вільно оволодіти необхідними для письма навичками, потрібно дотримуватися пев­ної послідовності. Для цього розроблено спеціальну систему вправ, розбиту на десять етапів або кроків. Тож завдяки такій системі робо­ти у майбутнього першокласника поступово сформуються необхідні для письма навички і, прийшовши до школи, він без особливих труд­нощів виконуватиме завдання у прописах. Зупинимося на кожному кроці детальніше.

          Крок 1. Учимо дитину правильно сидіти
Ще до того, як дитина почне оволодівати навичками письма, не­обхідно привчити її правильно сидіти. Бо неправильна поза не лише нашкодить зору і поставі дитини, а й перешкоджатиме формуванню у неї правильних рухів, необхідних для письма. Тож не сподівайтеся, що дитина, сидячи у неправильній позі за столом, швидко навчить­ся писати. Виправити ж неправильну позу, коли малюк вже звикне до неї, не просто важко, а практично неможливо.
Тому необхідно одразу ж привчати дошкільника дотримуватися таких нескладних правил:
Ø     сидіти прямо;
Ø     спиратися на спинку стільця;
Ø     не спиратися грудьми на стіл;
Ø    ноги тримати прямо, з упором на підлогу або підставку (якщо стілець занадто високий);
Ø     тулуб і голову тримати рівно;
Ø     обидві руки — на столі, при цьому лікті виступають за край столу;
Ø     світло при роботі падає зліва (у шульг — справа).
Крок 2. Учимо дитину правильно розміщувати зошит і тримати ручку
Від розміщування зошита на столі та уміння правильно трима­ти ручку залежить не лише почерк, а й постава дитини. Тому допоки цей етап не буде твердо засвоєний, не варто переходити до наступ­ного. Зауважте, праворукі й ліворукі діти мають по-різному розмі­щувати зошит на столі і тримати ручку.
Поради для праворукої дитини:
•    зошит слід трохи нахилити вправо, щоб його нижній лівий край був на рівні середини грудей. Таке положення зошита дасть змогу вільніше пересувати руку вздовж рядка;
•  зошит спочатку потрібно підтримувати лівою рукою знизу, а коли сторінку буде майже заповнено — зверху;
•     ручку слід класти на лівий бік середнього пальця. Вказівним пальцем потрібно притримувати ручку згори, великим — з лівого боку. Усі три пальці мають бути злегка зігнуті. Вказівний палець не повинен прогинатися. Рука під час письма має спиратися на верхній суглоб загнутого всередину мізинця. Вказівний палець слід тримати на відстані 2 см від кінчика стержня.
Поради для ліворукої дитини:
•   зошит слід розмістити ближче до лівої руки і трохи нахили­ти вправо;
•   ручку потрібно брати трохи вище — на відстані 3—4 см від кінчика стержня. Вказівний палець потрібно практично не прогинати. Ручку слід класти плоскіше вздовж велико­го пальця. Кута між ручкою і кистю практично не повинно бути.

Крок 3. Учимо дитину малювати прямі лінії
У 5—6 років, коли починається підготовка до письма, у дітей ще не сформовано поняття «вгору» і «вниз», «справа» і «зліва», «посе­редині». Зчаста, навіть прийшовши до першого класу, діти просто не розуміють, що має на увазі вчитель, кажучи, наприклад: «Заокруглю­ємо донизу і вліво».
Тож спочатку дитина має освоїти поняття «вгору», «вниз», «справа», «зліва», «посередині» у грі, без графічних рухів. Коли вона зрозуміє, чого від неї хочуть, слід запропонувати їй з'єднати точки за стрілочками у заданому напрямку: «вгору», «вниз», «вправо», «вліво».
Увага! Необхідно домагатися, щоб рух дійсно починався і закінчувався у заданій точці.
Дошкільник має навчитися розрізняти, розуміти і відчувати, що його рука дійсно може вільно рухатися у різних напрямках.

Крок 4. Учимо дитину малювати паралельні лінії
Непаралельність штрихів — найчастіше порушення почерку. До того ж зазвичай діти не розуміють, чому вони пишуть негарно, а дорослі не можуть їм цього пояснити. Домагатися паралельності за допомогою трафаретів і косих лінійок безглуздо, бо коли дити­на перейде до роботи на аркуші без розлініювання, потрібно буде освоювати навичку наново. Ліпше відпрацювати її на дописьмовому етапі.
Для цього поясніть дитині, що таке паралельні лінії. Найпро­стіше визначення— рівні лінії на однаковій відстані одна від од­ної.
Поясніть і покажіть, що всі вертикальні і навскісні штрихи по­трібно писати тільки зверху вниз, а горизонтальні — тільки зліва на­право.
Найефективніший спосіб тренування — штрихування.
Увага! Для роботи обирайте невеликі малюнки, щоб штрихові лінії не були занадто довгими. Важливо не багато штрихува­ти, а робити все правильно.

Крок 5. Учимо дитину малювати півовали
Півовали — складова частина як друкованих, так і письмових букв. Малювати ці елементи дитині досить складно, оскількипотріб­но враховувати:
•   орієнтування у просторі;
•   співвідношення висоти і ширини.
При виконанні таких фігур необхідно звертати увагу на поло­ження руки: кисть має спиратися лише на мізинець.

Крок 6. Учимо дитину малювати круги і овали
Щоб круг або овал не перетворювалися на карлючки, необхідно витримати чітку траєкторію руху, що для дитини 6 — 7 років досить складно.
Тож для тренування навички корисно «розкручувати» і «закру­чувати» спіралі.
Щоб побачити і чітко зрозуміти, чим відрізняються круг і овал, корисно малювати ці фігури поруч і порівнювати.

Крок 7. Учимо дитину малювати зигзаги і прямі
Нерідко дитина непогано оволодіває написанням окремих букв, але при спробі написати слово перші декілька букв зазвичай пра­вильні, а от наступні стають меншими, змінюється нахил, пропор­ції. Це відбувається через те, що дитина не вміє вільно рухати руку вздовж рядка, напружує її, жорстко спирається на мізинець або на всю руку.
Щоб цього не сталося, треба на попередньому етапі навчити дитину вільно рухати руку вздовж рядка. Для цього варто обира­ти великі графічні елементи:«хвилі», «хмари», «дороги з гірками». Спочатку слід запропонувати дитині «проїхати широкою дорогою», потім — «вузькою стежиною». Потрібнорозпочинати з пунктирних ліній, а коли вони почнуть виходити, можна вчити дитину виконува­ти суцільні лінії, не відриваючи руки.
Крок 8. Учимо дитину розрізняти та писати елементи друкованих букв
Ознайомлення дитини з алфавітом рекомендуємо поєднувати з аналізом елементів букв та їхніх з'єднань, конструюванням букв із сірників або з інших матеріалів.
На цьому етапі дитині необхідно зрозуміти, що таке робочий рядок, його нижня і верхня межа, серединна лінія. Написати навіть найпростіші і добре відпрацьовані елементи друкованих букв у ро­бочому рядку — нове й досить не просте завдання для 6—7-річної ди­тини.
Під час цієї роботи діти усвідомлюють, що «палички» і «кружеч­ки», які вони пишуть, — це елементи букв. Оволодівши конструю­ванням друкованих букв, засвоївши спосіб їх розміщення у рядку, дитина легко вчиться робити те саме і з письмовими буквами.

Крок 9. Учимо дитину писати друковані букви
Коли восьмий крок засвоєно, дитині нескладно навчитися пи­сати друковані букви у рядку. Щоб закріпити зоровий образ букви і уникнути механічного копіювання, корисно виконувати завдан­ня типу «допиши букву». Точки початку руху і стрілки допомагають сформувати правильну траєкторію рухів при письмі.
Крім того, при виконанні таких завдань:
•   закріплюється зоровий образ букви;
•   удосконалюється система рухової координації;
•  відпрацьовується уміння чітко виконувати інструкцію, ви­значати послідовність дій.

Крок 10. Учимо дитину писати елементи письмових букв

Фактично, дев'ятий крок завершує дошкільний етап підготовки до письма. Наступний, десятий крок варто починати опановувати тільки у школі. Його побудовано так само, як і попередні: на основі усвідомленого виконання графічних рухів, подальшого вдосконален­ня зорово-просторового сприйняття, зорово-моторної координації, здатності до аналізу і синтезу, довільної регуляції уваги і організації діяльності. 

Згідно з чинними програмами навчання та виховання дітей у дошкільних навчальних закладах, дитина шести років повинна мати такі знання та навички з письма: 

1. Мати розвинені гнучкість, координацію, узгодженність дій обох рук.
2. Зав'язувати вузли та бантики. Шнурувати взуття. Застібати гудзики.
3. Ліпити з пластиліну, працювати з конструктором, складати фігури з паперу за зразком (кораблик, літак).
4. Вирізати ножицями нескладні фігури з паперу, робити аплікації.
5. Складати пазли без стороньої допомоги.
6. Правильно тримати олівець, ручку, пензлик. Регулювати силу натискання на письмове приладдя, контролювати напрям та нахил під час письма та малювання. Правильно сидіти за столом.
7. Мати розвинутий окомір ( визначити центр, середину фігур та аркуша паперу, порівнювати відстань між зображеними предметами та їхні відностні розміри).
8. Мати розвинуті просторові уявлення (ліворуч, праворуч, угорі, внизу).
9. Мати навички різних видів штрихування прямими та плавними кривими лініями готових контурів.
10. Під час розфарбування та штрихування не виходити за контури малюнків.
11. Обводити малюнки за пунктиром чи контурною лінією.
12. Домальовувати симетричні половини нескладних малюнків.






Дитячі заготовки для пальчикових 

ігор



 

Сюжетно-рольові ігри у розвитку та 

соціалізації дошкільника


   Сюжетно-рольові ігри пов'язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.
   Сюжетна рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів — утілених у певних подіях образних відтворень задумів. В іграх дітей дошкільного віку вони надзвичайно різноманітні й відображають конкретні (соціально-історичні, географічні, побутові тощо) умови їхнього життя.
   Деякі сюжети цікаві як молодшим, так і старшим дошкільникам (наприклад, ігри на побутові теми). Проте в їх розвитку спостерігається певна тенденція: спершу виникають ігри з побутовими сюжетами, потім — ігри на теми праці і нарешті — ігри суспільної тематики. Різноманітність сюжетів залежить від масштабу і глибини пізнання дітьми навколишнього світу.
   Протягом дошкільного віку сюжети ігор не тільки урізноманітнюються, а й стають тривалішими. Якщо молодші дошкільники розігрують один і той самий сюжет протягом 10—15 хв., то діти середнього дошкільного віку розігрують його 40—50 хв., а старші дошкільники — кілька годин і навіть днів. Це означає, що діти старшого дошкільного віку збагачують гру новим змістом, надають їй іншого спрямування завдяки поглибленню й розширенню знань, розвитку мислення, уяви.
   Діти відображають у грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності (“лікар” уважно вислуховує своїх “пацієнтів”, призначає “лікування”). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Іноді вони проявляють ворожість, грубість, жорстокість, що залежить від конкретних соціальних умов життя і виховання дитини. Одні й ті самі сюжети можуть мати різне смислове наповнення. Малята спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час — суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок. Якщо серед молодших дошкільників вони виникають із приводу користування конкретним ігровим предметом, то діти середнього дошкільного віку найчастіше конфліктують із приводу ролі, а старші дошкільники вже чітко дотримуються обумовлених роллю правил, бурхливо реагують на їх порушення.
   Зміна ігрових сюжетів пов'язана з розширенням їх джерел. Ігри молодших дошкільників живляться здебільшого враженнями, які вони черпають з безпосереднього спілкування з навколишнім світом. В іграх дітей старшого віку все більше починають виявлятися здобуті ними з різних джерел знання, безпосередній досвід: вони відображають не тільки події, в яких особисто брали участь, а й ті, які спостерігали.
   Поглиблення змісту гри виявляється в розвитку здатності дітей до продукування і втілення задуму. На другому і третьому році життя вони починають гру ситуативно, без будь-якого попереднього плану. Тема її залежить від іграшки, що потрапляє в поле зору, або від того, яка гра захопила однолітків. Такі ігрові інтереси є нестійкими і легко змінюються. На четвертому році дитина починає осмислювати мету гри, однак через інтерес до дії часом забуває цю мету, демонструє невміння узгоджувати свої дії у спільній грі, не завжди розуміє своїх партнерів. Старші дошкільники заздалегідь обговорюють задум гри, добирають, а іноді самостійно готують матеріал для неї. Ігри їхні триваліші, постійно ускладнюються і доповнюються новими епізодами, фрагментами, образами. Вони виявляють вищий рівень ігрової творчості, комбінування знань, життєвих вражень, почерпнутих зі спостережень, книг, розповідей дорослих, спілкування з однолітками. Все це стимулює розвиток почуттів дитини, які у процесі виникнення, обґрунтування, реалізації ігрового задуму ускладнюються, поглиблюються, набувають усвідомленості.
   Отже, у процесі сюжетно-рольової гри у дошкільників розвивається здатність до творення і реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, з часом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а відтворюють почуття, переживання, наснажують їх особистісним смислом.
   У реалізації своїх ігрових задумів дошкільники використовують слово, власні дії, предмети-замінники. Розвиток дитячої уяви безпосередньо пов'язаний з мовленням.
   Діти, які мають мовленнєві проблеми, відстають і в розвитку уяви. У грі вони активізують, розвивають свої мовленнєві можливості, а завдяки різноманітним виражальним мовним засобам їхня гра стає змістовнішою, яскравішою. Якщо спершу дошкільники послуговуються словом на позначення дій (з метою їх осмислення), то пізніше словом замінюють дію, виражаючи свої думки і почуття.
   Особливо велика роль належить слову в режисерських іграх, оскільки дитина в них організовує гру як режисер, регулюючи стосунки дійових осіб. Носіями ролей у таких іграх є іграшки (ляльки, тварини), інші предмети, від імені яких вона діє, говорить. Це вимагає від неї уміння регулювати свою поведінку, обмірковувати дії і слова, стримувати свої рухи.
   Для здійснення задуму дитині необхідні іграшки, різні предмети, що допомагають їй діяти відповідно до своєї ролі. Якщо поблизу немає потрібних іграшок, вона замінює один предмет іншим. Здатність використовувати у грі предмети-замінники, наділяти їх уявлюваними ознаками є однією з характерних особливостей дитячої творчості. Завдяки заміні предметів відбувається зміна у структурі зв'язків між ними, між дією і словом, у дошкільника формується здатність відокремлювати конкретну річ від способу її використання, предмет від його назви. Однак у грі заміненими і перейменованими можуть бути лише ті предмети, які передбачають ігрову дію, відповідний жест. З віком діти самостійно виготовляють іграшки, стараючись, щоб вони були максимально подібними на реальні предмети. Важливою при цьому є допомога дорослих.
   Структуру сюжетно-рольової гри утворюють такі компоненти (Д. Ельконін):
— ролі, які перебирають на себе діти в процесі гри;
— ігрові дії, за допомогою яких діти реалізують обрані ролі;
— ігрове використання предметів, за якого реальні предмети замінюють ігровими;
— реальні стосунки між дітьми, які виявляються в різноманітних репліках, зауваженнях, за допомогою яких регулюється розвиток гри.
   Зміст кожної гри розкривається завдяки виконанню дітьми обраних ролей. Найчастіше вони обирають роль дорослого, не просто використовуючи ім'я конкретної людини, а й імітуючи її дії.
   Ролі можуть виконуватися з використанням простих рухів, міміки, розмови без супроводу дією, дій без супроводу відповідними мовними висловлюваннями. Дитина може виконувати її “за себе”, “за ляльку” або одночасно “за себе” і “за ляльку”. Ігрові дії є більш узагальненими і лаконічнішими, ніж предметні, що дає змогу швидко розігрувати події, які належать великим часовим відрізкам. На передньому плані у них фігурують взаємини між людьми і зміст їхньої діяльності.
   Виконуючи роль, дитина підкоряється обумовленим нею правилам поведінки. Ці правила дошкільники встановлюють самостійно, що відрізняє творчу гру від рухливих і дидактичних ігор, для яких правила визначають дорослі. Встановлені дитиною правила внутрішньо самообмежують, самовизначають її.
   На різних вікових етапах виконання ролі має свої особливості. У ранньому дитинстві діти усвідомлюють свої ролі в найзагальніших рисах. їх захоплює дія сама по собі (“водій” перевозить вантажі, “мама” або “кухар” готує їжу). У середньому дошкільному віці діти обирають роль перед початком гри, а ігрові дії виконують відповідно до ролей. При цьому дитина, усвідомлюючи себе, входить у роль іншої особи, переважно дорослого.
   Отже, у формуванні рольової поведінки дошкільників спершу відбувається засвоєння знань конкретної діючої особи (її атрибутики, характеру дій, жестів тощо), потім — усвідомлене розрізнення дитиною себе і персонажа, роль якого вона виконує. Важливе значення у цьому належить сюжетно-рольовій грі, беручи участь у якій, дитина діє від імені себе і від імені іншої особи, що дає їй змогу виокремити себе серед інших. Свідченням такого диференціювання є так звані “виходи” дитини з гри, які можуть бути пов'язані з розподілом ролей, необхідністю домовитися про щось із партнером по грі, порушенням партнером правил рольової поведінки тощо.
   Ігрові і реальні стосунки дітей тісно пов'язані, однак не тотожні. Наприклад, сюжет гри може відзначатися високоморальною поведінкою персонажів, однак моральний рівень реальних взаємин дітей у грі може бути надто низьким.

20 сюжетно-рольових ігор для дітей

1. Дитячий садок
Що потрібно: фігурки на роль дітей, батьків, вихователя, нянечки, музичного керівника, вчителя фізкультури.
Що робити: програти традиційний день в саду. Батьки приводять дітей в групу, діти знімають верхній одяг і перевзуватися, прощаються з батьками. Потім малюки йдуть на зарядку, снідають, вихователь проводить з ними заняття і організовує ігри. Після другого сніданку всі йдуть на прогулянку. І далі гра йде за встановленим режимом дня: обід, тиха година, полуденок, ігри, вечірня прогулянка і зустріч батьків.
Чому це здорово: гра сприяє адаптації дитини до дитячого садка, дає уявлення про режим дня. Для дітей, які вже звикли до садка, це можливість розповісти батькам, що відбувається, поки ви не бачитеся. Саме в грі ви почуєте, як розмовляють вихователі, як спілкуються між собою діти, які виникають складні ситуації і допоможете вирішити ці проблеми в ігровій формі.
2. Дочки-матері
Що потрібно: ляльки, м'які іграшки, коляска для прогулянок, ванночка, предмети домашнього вжитку.
Що робити: «мама» годує, купає, причісує, водить на прогулянку свого «малюка». Батько може спонукати дитину розмовляти від імені ляльки, одушевляти її, говорити, що малюк зголоднів або йому пора спати, давай почнемо його укладати. Також в силах батьків вносити різноманітність в гру, пропонуючи нові ситуації: у малюка захворіло горло, давай зводимо його до лікаря або він не може заснути, заспіваємо йому пісеньку.
Чому це здорово: дитина вчиться піклуватися про кого-то, переймає батьківські звички, отримує знання про елементарні навички догляду за малюками.
3. Магазин
Що потрібно: вітрина (будується з кубиків або лего-деталей), продукти (набір пластикових муляжів, продукти, вирізані з кольорового паперу або зліплені з пластиліну), фігурки касира, вантажників, продавців, покупців, паперові гроші, цінники.
Що робити: вантажник вивантажує товар, привезений в магазин. Продавець акуратно розкладає товар на вітрині і розставляє цінники. Покупець приходить у магазин, вибирає продукти, складає їх у візок, вивантажує продукти на стрічку. Касир зчитує штрих-код, називає суму покупок, бере гроші у покупця, видає йому здачу і чек.
Чому це здорово: діти вчаться рахувати, вести себе в громадському місці і розбиратися в процесі покупки.
4. Школа
Що потрібно: парти (кубики), дошка (аркуш паперу), фігурки, які виконують ролі учнів і вчителя, зошити, письмове приладдя.
Що робити: дзвенить дзвінок, вчитель проводить кілька простих уроків: математика, малювання, читання, фізкультура. На кожен урок відводиться п'ять хвилин. Між уроками влаштовується зміна, під час якої діти спілкуються один з одним і грають в ігри.
Чому це здорово: багато дітей хочуть швидше вирости, щоб піти в школу. Ця гра дозволить їм відчути себе трошки старше і дасть їм уявлення про шкільному розпорядку дня. Розповість, як важливо вміння слухати, відповідати на питання і виконувати завдання вчителя. Покаже, як працювати в колективі і заводити дружбу.
5. Лікар
Що потрібно: іграшки-пацієнти, фонендоскоп, градусник, флакони від ліків, шприц без голки, бинт, картки пацієнтів, будь-які безпечні предмети, які можуть виконувати роль заступників лікарняного інвентарю.
Що робити: відкривається лісова лікарня, утворюється черга з плюшевих звірів до лікаря. Лікар вислуховує скарги, задає питання, дивиться горло, слухає хворого фонендоскопом, проводить лікування або виписує рецепт.
Чому це здорово: діти дізнаються про професії лікаря, а чим більше знань - тим менше страху перед походом в поліклініку. Також вони вчаться бути чуйними, піклуватися про те, хто погано себе почуває.
6. Майстерня
Що потрібно: іграшковий або, що ще краще, справжній набір інструментів.
Що робити: чинити будь-яку поломку в будинку (уявну або справжню), відвозити іграшкові машини в автосервіс.
Чому це здорово: дитина вчиться виправляти помилки, налагоджувати зламані речі, опановує навичками поводження з інструментами.
7. Цирк
Що потрібно: арена цирку (круглий піднос, картонний коло), фігурки глядачів, тварин і циркових артистів.
Що робити: глядач купує квиток, приходить в цирк, на місце, визначене в квитку. Ведучий оголошує номери програми. Починається вистава: гімнасти перекидаються, мавпочки їздять верхи на конях, ведмедик катається на велосипеді. Глядачі аплодують артистам. В антракті вони прогулюються по цирку, фотографуються, купують в буфеті що-небудь смачне.
Чому це здорово: за допомогою гри можна підготувати дітей до відвідування цирку в перший раз, викликати інтерес до цього виду мистецтва і до роботи циркових артистів.
8. Дракон і принцеса
Що потрібно: щит і меч, місце замку принцеси, місце печери дракона.
Що робити: дракон нападає на принцесу і забирає її до себе в печеру. Лицар рятує принцесу, але спочатку він повинен дізнатися, чого боїться дракон: меча, вогню, води, лоскоту ...
Чому це здорово: це активна гра, грати в неї можна і потрібно на вулиці, діти бігають, рухаються, шумлять і вигадують різні способи, як впоратися з драконом.
9. Автобус
Що потрібно: стільці, кермо, іграшки-пасажири.
Що робити: зі стільців будується ряд сидінь, розподіляються ролі водія і пасажирів. Водій оголошує зупинку, в салон входять нові пасажири, платять контролеру за проїзд, отримують квиток, на потрібній зупинці виходять з автобуса.
Чому це здорово: дитина отримує поняття про їзді в громадському транспорті, може мінятися ролями і грати то водія, то пасажира, під час поїздки запам'ятовуються різні географічні назви.
10. Перукарня
Що потрібно: дзеркало, іграшкові ножиці, ляльки, флакони з-під косметики, гребінці, фен, шпильки і бантики.
Що робити: перукар накриває спину клієнта рушником, миє йому голову, розчісує волосся, робить стрижку, сушить волосся феном, робить зачіски за допомогою шпильок і бантиків.
Чому це здорово: діти дізнаються про професії перукаря, вчаться ввічливо дякувати за послугу, яку їм надали і, звичайно, вчаться наводити красу.
11. Будівництво
Що потрібно: будівельна техніка різного призначення, фігурки будівельників, кубики.
Що робити: будувати будинок. Екскаватор викопує котлован для фундаменту, бульдозер вирівнює майданчик, фундамент заливається бетоном, будівельники по цеглинці зводять новий будинок.
Чому це здорово: дитина отримує знання про процес будівництва, дізнається, для чого потрібні різні машини, бачить готовий результат.
12. Аеропорт
Що потрібно: іграшкові літаки, приміщення аеровокзалу, фігурки працівників аеропорту, стюардеси, пасажирів.
Що робити: пасажири приїжджають в будівлю аеровокзалу. Реєструють і здають багаж, показують квитки, проходять через металошукач, відправляються в зал очікування, а потім запрошуються в салон літака. Пасажири пристібаються, літак злітає, під час польоту стюардеса приносить напої та їжу. Після посадки і виходу з літака пасажири отримують багаж в будівлі аеропорту.
Чому це здорово: діти знайомляться з ходом повітряної подорожі, що особливо актуально перед майбутнім польотом. Під час гри можна програти можливі ситуації і способи їх вирішення: закладає вуха - потрібно попити воду або посмоктати льодяник, хочеться в туалет - потрібно пройти в кінець салону.
13. Я - президент
Кількість гравців: будь
Додатково: маска
Знадобиться одна маска, бажано із зображенням обличчя одного з політиків або президента. Учасники повинні по черзі одягатися в цю маску і намагатися представляти, що вони зроблять, якщо стануть президентом. Одягнувши маску, гравець встає на піднесення (виконує роль трибуни) і повідомляє своєму «народу» (в даному випадку його роль відіграють інші гравці), що він має намір зробити для поліпшення їхнього життя: які закони видати, які постанови ввести і т. Д. «Народ» має право задавати президенту каверзні питання.
Переможцем в конкурсі вважається той гравець, який найбільш правдиво зобразить «президента» і зможе відповісти на всі каверзні питання свого «народу». Переможцю гравці почесно вручають приз: виготовлений з пластиліну пам'ятник на честь президента або щось ще. Виготовлення цього пам'ятника також можна перетворити в гру, наприклад на краще скульптурний витвір.
14. Пошта
Що потрібно: газети, журнали, конверти, посилки, сумка листоноші, «будинок» з кількох квартир.
Що робити: працівники пошти сортують кореспонденцію за номерами квартир. Листоноша кладе газети і листи в сумку, заходить в потрібний будинок і розкладає пошту по шухлядах. Якщо є лист або бандероль, листоноша дзвонить у двері, уточнює ім'я і прізвище одержувача, просить розписатися в повідомленні і віддає лист або посилку.
Чому це здорово: діти дізнаються про професії листоноші, вчаться сортувати предмети.
15. Казка
Що потрібно: фігурки персонажів, зроблені з будь-якого матеріалу.
Що робити: програти від початку до кінця сюжет полюбилася дитині казки.
Чому це здорово: у казки можна починати грати з найменшими, однорічними малюками, в цей час вони вже впізнають багатьох звірів, а ваші мінливі інтонації допоможуть дітям легко вивчити, як каже той чи інший звір. Плюс сценарій у вас завжди під рукою, а точніше - в книзі.
16. Гості
Що потрібно: набір посуду та столових приборів, продукти, іграшки-гості.
Що робити: дитина по телефону запрошує гостей на обід, призначає час і приступає до приготування першого, другого і десерту. Красиво сервірує стіл, розсаджує гостей, підтримує бесіду, змінює страви. Гості, пообідавши, дякують господаря за смачну їжу і прощаються.
Чому це здорово: діти вчаться гостинності, сервіровці столу і доброзичливому відношенню до інших людей.
17. Ми - військові розвідники
Кількість гравців: будь
Додатково: елементи військового одягу для дітей, іграшкову зброю
Мета гри - вчити дітей в точності виконувати завдання, бути уважними, обережними, виховати повагу до військових професій, бажання служити в армії, розширити словниковий запас дітей - «розвідка», «розвідники», «вартовий», «охорона», «солдати» .
Ведучий пропонує згадати фільми, розповіді про життя військових розвідників, пропонує дітям пограти в них. Діти розподіляють між собою ролі Розвідників, Вартових, Командирів, Солдат охорони, визначають цілі і завдання, стежать за їх виконанням.
18. Балет, балет, балет
Кількість гравців: будь
Додатково: немає
Суть цієї гри полягають в тому, щоб зобразити балетний номер. Весь склад потенційних гравців повинен розділитися на групи по три людини в кожній. Після цього кожна група виконує який-небудь балетний номер, який може бути представлений в будь-якому жанрі.
Якщо вирішено грати з визначенням переможця, значить краще заздалегідь вибрати суддю, щоб він міг оцінити, чий номер є самим яскравим і незабутнім.
19. Астрологи
Кількість гравців: будь
Додатково: немає
Запропонуйте дітям спробувати себе в ролі укладачів гороскопів. Нехай вони потренують уяву, спробують домогтися переконливості своїх висловлювань.
Поясніть дітям, що тут не йдеться про достовірність суджень: навпаки, чим смішніше і незвичніше передбачення, тим веселіше і цікавіше пройде ваша гра.
Спочатку розбийте хлопців на дві команди: "астрологів" і "відвідувачів". "Астрологам" доведеться намалювати "зоряне небо", а потім по "руху" тієї чи іншої зірки вони і повинні скласти гороскоп на найближчий час для кожного з "відвідувачів", причому буде цікавіше, якщо "астрологи" будуть керуватися і будь-якими особистими якостями клієнтів. Крім того, провісники повинні детально відповідати на всі питання "відвідувачів" і давати свої рекомендації з приводу їх поведінки в очікуваних ситуаціях.
Коли "астрологи" зачитають гороскопи на всіх, команди міняються ролями. Грати можна до тих пір, поки хлопцям не набридне. Переможцем вважається найпереконливіший і спритний "астролог".
20. Науковці
Кількість гравців: будь
Додатково: немає
Запропонуйте дітям побувати в ролі вченого. Ці розумні, самовіддані люди нерідко беруть участь в різних наукових конференціях, де не тільки розмірковують на різні теми, а й доводять власні гіпотези, оприлюднюючи ті чи інші відкриття.
Отже, для проведення цієї гри вам необхідно вибрати "академіків", які за сумісництвом виконуватимуть функції незалежного журі. Вони роздають завдання, а згодом підводять результати. Всі інші на якийсь час перетворюються в "вчених" і протягом п'яти-десяти хвилин пишуть доповідь на одну з поданих тем.
Ви можете скористатися темами, викладеними в нашій методиці, або придумати свої. У грі потрібно дотримуватися одна умова: доповіді повинні істотно відрізнятися від тих, які обговорюються на наукових конференціях, словом - вони повинні бути смішними:
- "Ти не реви, адже я тебе смішу".
- "Я прийшов до тебе з привітом".
- "Як хочеться іноді сказати - відчепися, та нікому".
- "Сила є - розум вже не буде потрібно".
- "Народжений літати - і повзати зможе".
"Науковець", що представив на суд журі та глядачів найоригінальніший і смішний доповідь, вважається переможцем. Йому навіть присвоюється звання "професора".
Атрибути для дитячих сюжетно-рольових ігор

Сюжетно-рольова гра"Пожежні"

Гроші для сюжетно-рольових ігор

Сюжетно-рольова гра"Магазин"





Сюжетно-рольова гра"Лікарня"


                     Сюжетно-рольова гра"Водій"

Приблизний список іграшок для гри та пізнавального розвитку дітей (від 0 до 6 років)
1. Від 0 до 6 місяців

·        Аудіокасети з музикою, адаптованої для малюків
·        Повітряні кульки різних кольорів і форм
·        Забавні маски
·        дзвіночки
· Іграшка з рухомими частинами і фіксованою мелодією (музична шкатулка і ін.)
·        Мобіль-карусель, що кріпиться над ліжечком
·        М'ячі різних розмірів і м'ячики з кололокольчіком всередині
·        М'яч великий гімнастичний (для масажу і гімнастики)
·        неваляшка
·        Брязкальця (чим легше, тим краще)
·        Брязкальця, що одягаються на ручку або на ніжку
·        Брязкальця висячі ( "намисто", підвіски)
·        Гумові іграшки-пищалки
·        Пики намальовані і закріплені на ліжечку, а також тваринки

2. Від 6 до 12 місяців

·        Активний центр (Play-center або Active center)
·        Заводні механічні іграшки (дзига і ін.)
·        Іграшка, на якій можна сидіти (конячка і т.д.)
·        гойдалки
·        Іграшки для жування, кусання
·        Іграшки для ванної
·        Книжки-малюнки з щільними сторінками, краще миються (бувають гумові, бувають дерев'яні)
·        Коробочки з кришками
·        Кошик, сумочка
·        Ляльки з рухомими частинами тіла (маленька і середня)
· Лялька, яка вдягається на руку (краще з великим відкривається ротом)
·        Лялька ганчіркова (гнучка)
·        Машинка середнього розміру з мотузкою
·        металофон
·        М'яка іграшка (може бути музичної)
·        Набір пластмасового посуду
·      Пірамідка з великими кільцями і товстим стрижнем (краще одноколірна)
·        стрибуни
·        Стаканчики, що вставляються один в інший
·        Телефон іграшковий
·        Фігурки тварин (середні) - чим натуральніше, тим краще
·        Фотоальбом, куди вставляються картинки та репродукції картин

3. Від року до півтора року

·        Автомобільна траса, гараж
·        барабан
·        матрьошка
·        Машина (велика вантажна)
·        Машина (легкова з водієм)
·        Машинка, на яку сідаєш і їздиш, відштовхуючись ногами
·        М'які іграшки-тваринки
·        М'які ляльки середнього розміру
·        Набори кубиків, блоків для конструювання (різної величини)
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·        Набір форм, що вставляються один в одного
·        Пастель, крейда, олівці, фломастери
·        Пірамідка із середніми кільцями (різнобарвна)
·   Рухома іграшка на коліщатках ( "метелик" і т.д.) на жердині або мотузочці
·        пластилін
·        "Поштова скринька", краще з прозорими стінками (коробка або відерце з кришкою, що має отвори різної форми і відповідні йому вкладиші)
·        Свисток, сопілка
·        Складові іграшки з 2-3 частин (наприклад, "Лего")
·        Стаканчики, що вставляються один в інший
·        Ферма з тваринами
·        санки

4. Від півтора до двох років

·        Заводні водяні іграшки
·        Іграшковий набір "Сім'я"
·        іграшкові меблі
· Інструменти іграшкові - дриль на батарейках, пила, молоток
·        кеглі
·        Пензлі, фарби
·        Конструктори (мега-блокс, Лего ...)
·        кубики
·        Машинка, на яку сідаєш і їздиш, відштовхуючись ногами
·        Мініатюрні моделі побутових предметів
·   Набори для рольової гри ( "Інструменти", "Доктор", "Кухня")
·        Набір для нанизування дрібних деталей ( "Намиста")
·    Набори для рольової гри ( "Інструменти", "Доктор", "Кухня", "Перукарня" і ін.)
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·        Пазли (найпростіші)
·        Парні картинки, лото
·        Мозаїка-вкладиші (м'яка)
·        фарби пальчикові
·        горн
·        гірка
·        пластилін
·        Розрізні картинки з 2-3 частин
·        Танспорт іграшковий (поїзд, кораблик, літак і ін.)
·        шнурівки

5. Від двох до трьох років

·        велосипед триколісний
·        Водяні книжки-розмальовки
·        Фломастери - міні-штампи
·        пазли
·        Батут надувний вуличний
·        Стілець і стіл для малювання та занять
·        Домашня пісочниця
· Дошка для малювання на стіну (Шпалери миється однотонні для малювання)
·        коляска лялькова
·        ляльки
·        Ляльки для театру
· Лото: "Овочі", "Фрукти", "Посуд", "Меблі", "Одяг", "Транспорт", "Тварини"
·        Крейда для малювання на вулиці
·        моделі будинку
·        Музичні інструменти іграшкові (дудка-свисток, балалайка, піаніно)
·        Мильні бульбашки
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·        Наряди для маскараду
·        Ножиці дитячі з тупими кінцями
·        Одяг для ляльок
·        пазли
·        Розрізні картинки з 4 частин
·        Рамки-вкладиші
·        Соcтавние іграшки з 3 і більше частин (Лего)
·        Годинники іграшкові
·        Фігурки тварин з дитинчатами (лото "Знайди маму")
·        шнурівки
·        Штемпелі-печатки

6. Від трьох до чотирьох років

· Атрибути для сюжетно-рольових ігор ( "Доктор", "Продавець")
·        велосипед триколісний
·        Водяні (або пісочний) млини
·        чарівний екран
·        Дитяча швабра і совок
·        будиночок
·        Дзеркало, гребінці, шпильки для волосся, сумочка
· Ігри, що розвивають влучність ( "Накинь кільце", "Кегельбан")
·        іграшковий телефон
·        Іграшковий магазин - прилавок, каса, гроші, гаманець ...
·  Іграшкова домашнє начиння - праска, пральна машина, швейна машина
·        Іграшкові овочі, фрукти
·        калейдоскоп
·        Книжки-розкладачки
·        Книжки з наклейками
·        Повітряний змій
·        Азбука, алфавіт
·        Головоломки (склади квадрат та ін.)
·        Дитяче доміно, лото
·        пазли
·        Риболовля на магніті
·        стрибають жабенята
·        Набір для ліплення (пластилін)
·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)
·        Карнавальний костюм
·        Фарби (5-6 кольорів), пензлики, папір, клей
·        Ліжко для купівлі та інша лялькова меблі
·        Ляльки-пупси
·        Коляска для ляльки
·        лупа
·  Машинки (вантажна, швидкої допомоги, пожежна, кран, легкова, міліцейська)
·        Крейда для малювання на вулиці
·        Мильні бульбашки
·        м'ячі
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·        Набір для створення гіпсових фігурок
·        Настільні ігри
·        пазли
·        Посуд, одяг, предмети побуту для ляльок
·        розмальовки
·        Сумочка на ремені
·        літачки
·        Солдатики, шаблі, пістолети
·        Сонячні окуляри
·        Старий ремінь, формений кашкет
·        Фартух, нарукавники для кухні та прибирання
·        шнурівки
·        Штемпелі-печатки
·        електричний мотоцикл

7. Від чотирьох до п'яти років

·        Аудіокасети з казками, музичними інсценівками, класичною музикою
·        Велосипед (вже можна 2-хх)
·        Вирізний лялька з одягом
· Герої для домашнього театру (пальчиковий, бі-ба-бо, площинний)
·        Грифельна дошка з крейдою або дошка з фломастерами
·        Дартс з кульками
·        Дерев'яні фігурки для декоративного розфарбовування
·        Дитяче доміно, лото, карти, шашки
·        Дитячі музичні інструменти
·        Дошка, надувні іграшки для плавання
·        Залізна дорога
·     Іграшкові годинник (настільні, наручні, будильник, пісочний)
·        каска
·        кольцеброси
·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)
·        Кімнатні рослини, лійка
·        кораблики
·        Книжки-Розмальовки
·        ковзани
·  Фарби, пензлики, клей, папір, ножиці (з тупими кінцями), крейда воскові
·        Кубики з літерами
·        Літаюча тарілка
·        лижі
·        машинки
·        Машини з дистанційним керуванням
·        магнітна азбука
·        Матеріал для рахунку
·        Мильні бульбашки
·        Набір солдатиків, шаблі, пістолети
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·        Набори для виготовлення виробів, іграшок (гіпс, віск, глина, ліплення і т.д. під наглядом дорослих)
·        Набір для орігамі
·        Настільно-друковані ігри з полем і фішками
· Предмети для сюжетно-рольових ігор ( "Листоноша", "Моряк", "Кондуктор", "Кухар")
·    Предмети для догляду за природою (лопатка, граблі, лопата для прибирання снігу)
·        Роликові ковзани
·        Скакалка
·        Спортивна стінка, перекладина
·        Прикраси для дівчинки, шкатулка, сумочка
·        Машинка з дорогою на магніті
·        перекладні картинки
·        Книжки з наклейками
·        головоломки
·        пазли
·        Мозаїка (кнопкова)
8. Від п'яти до шести років

·        Азбука, алфавіт настінний
· Атрибути для сюжетно-рольових ігор ( "Міліціонер", "Шофер", "Сім'ї", "Магазин", "Доктор")
·        бадмінтон
·        Велосипед (двоколісний)
·        Дитячий ранець
·        Домашній тир
·        Дитяче баскетбольне кільце
·        Дитячий годинник
·        іграшковий світлофор
·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)
·        Конструктори (з гвинтиками, гайками)
·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)
·   Предмети для рукоділля (спиці, гачок, нитки, вижігательний апарат)
·        скарбничка
·        Розвиваючі, навчальні ігри
·        Скакалка
·        самокат
·        Настільні ігри
·        Настільний футбол, баскетбол, хокей
·        обруч
·        тіньовий театр
·        Фломастери, палітра, мольберт
·        шашки
·        Шахи
·        головоломки
·        губна гармошка
·        пазли
·        Конструктор мультфільмів (CD)



Ігри для розвитку мовлення
Наступним важливим моментом у розвитку мовлення є розвинений фонематичний слух, тобто вміння відрізняти мовні звуки (фонеми) від інших. Це дає можливість розрізняти близькі за звучанням слова: лук — люк, рак — лак.

Щоб виробити гарну дикцію в дитини, забезпечити чітку й благозвучну вимову, ми пропонуємо вам приділити увагу іграм для розвитку мовного подиху й фонематичного слуху. Граючи з дитиною, треба чітко й правильно вимовляти звуки в слові, звертаючи увагу малюка на правильну вимову.

ЖИРАФА Й МИШЕНЯ
Мета:формування мовного подиху й правильної звуковимови.
Хід  гри:
Дитина стоїть випрямлено, потім встає на коліна, піднімає руки вгору, тягнеться й дивиться на руки — вдих («У жирафи зріст великий...»). Присідає, обхопивши руками коліна й опустивши голову, — видих із вимовою звука ш-ш-ш («...А малий — у мишеняти»).Потім дитина йде й одночасно вимовляє:
Мишеня й жирафа — друзі,
Пішли разом погуляти.
У жирафи зріст великий,
А малий — у мишеняти.
(Повторити 6—8 разів.)
РІЗНОКОЛЬОРОВІ СНІЖИНКИ (вік — 4 роки)
Мета:  розвиток координації та дрібної моторики рук, вплив на центри мовлення, формування акуратності.Матеріал:  фломастери, білий папір, ножиці.Хід гри:Ведучий показує, як виготовити сніжинки з аркушів паперу, прорізуючи їх. Після того як діти зроблять багато сніжинок, він говорить, що вони вийшли хоч і різні, але однокольорові. Тут прийшли друзі-фломастери й подарували сніжинкам різнокольорові сукні. Ведучий просить дітей розфарбувати сніжинки. Оскільки сніжинки виходять ажурними, необхідно, щоб папір був міцним.
Рухи із зафарбовування впливають на розвиток дрібної моторики рук.
ЛИСА-ПАТРИКІЇВНА
Мета:  формування правильної артикуляції щелеп і колоротової мускулатури в спокої.Матеріал:  дошка («місток») або широка стрічка, маленькі сушки або печиво.Хід гри:«Місток»-дошка лежить на підлозі. Дитина йде містком, відкриває рота, висолоплює язик, на кінчик якого ведучий кладе крекер. Пройшовши місток, дитина з'їдає печиво.
ЖАБКИ-КВАКОТУШКИ (вік — 4 роки)
Мета:  розвиток координації зорового, слухового й моторного аналізаторів, формування правильного мовного подиху.Матеріал:  шнур,стільці.Хід гри:
Посередині майданчика креслять велике коло або кладуть товстий шнур у формі кола. Усередині кола— «болото». Група дітей розташовується по колу, інші сідають на стільці, розставлені по один бік майданчика. Разом із дітьми, що сидять на стільцях, ведучий декламує:
Розчепіривши зелені лапки,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква.

Діти, що сидять по колу, підстрибують, зображуючи жаб. По закінченні вірша діти, що сидять на стільцях, плескають у долоні (лякають «жаб»). «Жаби» стрибають у «болото»: перестрибують через межу й сідають навпочіпки, вимовляючи «ква-ква» із глибоким видихом.
Наприкінці гри ведучий просить дітей потягнутися, підвести догори руки, подивитися на них (вдих).
ЗВУКИ ПО КОЛУ
Мета:  розвиток фонематичного слуху, розпізнавання звуків у контексті слова й визначення їхнього місця в назві предмета.Матеріал: коробка з маленькими предметами або картками із зображеними на них предметами, які розташовані так, щоб при називанні в них чувся звук, що відпрацьовується; килимок, 6 коробок: 3 — зелені, З — сині.Хід гри:У грі беруть участь кілька дітей. Діти сидять по колу. У центрі кола на килимі лежить коробка з предметами й 6 коробок (зелені — для м'яких звуків, сині — для твердих). На коробках наклеєні букви: п — початок слова, с — середина слова, к — кінець слова.
Діти по черзі входять у коло й вибирають у коробці одну з іграшок (карток). Потім, на прохання ведучого, кожний із дітей підводиться, чітко вимовляє назву своєї іграшки (картки із зображенням предмета) і визначає, де він чує звук, який назвав ведучий: наприкінці, у середині, на початку слова. Після цього визначає його м'якість або твердість і кладе іграшку (картку) до відповідної коробки.
Діти схвалюють або коректують почутий варіант.

ПОЧАТОК, СЕРЕДИНА, КІНЕЦЬ 
Мета:  розвиток фонематичного слуху — навчити дітей розпізнавати звуки й виділяти їх, визначати місце звука в назві предмета.Матеріал: коробка з різними маленькими предметами, у назві яких чується один зі звуків (наприклад, «м» — і тоді в коробці лежать замок, гном, марка тощо). Коробка розділена на три частини (п — початок слова, с — середина, к — кінець). У міру засвоєння гри предмети замінюються картинками.Хід гри:Дитина бере з коробки один із предметів, називає його вголос і визначає, де вона чує звук «м»: на початку, у середині або наприкінці слова. Потім кладе цей предмет до відповідного відділення коробки. При цьому дитина може й не знати букв, що символізують звуки.
ВОДИЧКА
Мета: розвиток мовного подиху (проголошення звука на одному видиху, протяжно), формування правильної вимови звука «с».Матеріал: кран із водою, картинка із зображенням дітей, що вмиваються.Хід  гри:Дорослий відкриває кран із водою та звертає увагу дитини на те, як «співає» вода, щотече(с-с-с). Потім показує картинку із зображенням дітей, що вмиваються, і читає забавку:
Водичко, водичко,
Умий моє личко,
Щоб блищали вічка,
Червоніли щічки,
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок!

Дорослий разом із дитиною повторює забавку три-чотири рази й на закінчення гри пропонує малюкові «проспівати» пісеньку водички. Дитина співає «довгу пісеньку», тобто вимовляє звук «с» протяжно.


Ігри на вулиці з кольоровою

 крейдою


«Лабіринти»
Намалюйте крейдою звивисту доріжку або лабіринт, і запропонуйте дитині пройти по ній, чи не наступаючи на межі ліній. Ще по такій доріжці цікаво катати машинку на мотузочці або їздити на велосипеді. Можна на дорозі зобразити перешкоди, які треба буде перестрибувати або об'їжджати.

«Обводилки»
Крейдою можна обводити різні предмети: формочки, відерце, листочки, власні руки і ноги. З одержані силуетів можна складати малюнки, а потім їх розфарбовувати. Ще можна обводити тіні людей, дерев, будинків і т.д.

«Трафарети»
Удома можна приготувати трафарети з щільного картону і взяти з собою на прогулянку. Їх можна обводити, зафарбовувати, заштриховувати.

«З'єднай по точках»
Намалюйте на асфальті дитині контур малюнка точками і запропонуйте з'єднати їх суцільною лінією.

«Калюжі і крейда»
Невеликі калюжі можна обводити крейдою і придумувати, на що вони схожі. А ще можна намочити крейда в калюжі і спробувати їм помалювати.

«Вивчаємо кольори і фігури»
Намалюйте різні геометричні фігури різних кольорів і запропонуйте дитині пострибати під вашу команду: «Стрибни на зелене коло, тепер стрибни на червоний квадрат і .т.д». Таким же чином можна вивчати і цифри.

«Найбільш влучний»
Малюємо на асфальті коло і кидаємо камінці. А з дітьми старшого віку можна малювати «мішень» з числами, як в грі дартс.

«На що схоже»
Намалюйте на асфальті різні фігури і запропонуйте дитині домалювати картинку. Наприклад квадрат схожий на будинок - домальовували будинок, а коло схожий на яблуко, м'ячик і т.д.

«Вчимо букви»
Намалюйте крейдою якусь букву, а дитина нехай намалює поруч предмет, що починається на цю букву. "А" - автомобіль, "Б" - метелик і т.д.

«Класики»

Класики можна придумати найрізноманітніші. Класичні класики - це цифри в квадратах. А ще можна стрибати по кружечками з цифрами, можна стрибати по кружечками з буквами, складаючи певні слова, наприклад, стрибаємо на "М", потім на "Я", потім на "Ч" і т.д.
Ігри-хвилинки
Якщо вам належить спілкуватися з групою дітей (на святі, в гостях або іншій обстановці) обов'язково тримайте в запасі прості, короткі, веселі ігри і забави. Це допоможе зайняти хвилину очікування, відвернути дітей від неприємної ситуації, допомогти їм переключиться на інший темп діяльності. Ось кілька прикладів таких ігор:
1. Покажіть дітям предмет (іграшку, листівку, пакетик соку) і попросіть перерахувати всі кольори, які вони бачать.
2. Малюйте пальцем в повітрі фігури, і нехай діти вгадають, що ви намалювали.
3. Зобразіть пантомімою якусь діяльність (приготування їжі, чищення зубів, одягання) і нехай діти вгадають, що це.
4. Поки діти не бачать, поставте іграшку на чільне місце. Після цього попросіть знайти її.
5. Попросіть дітей називати різні фрукти. А самі з'єднайте руки півколом, зображуючи кошик і ловите кожен фрукт. Через хвилину подякуйте всіх, повідомивши, що кошик наповнилася.
6. Встаньте за спинами дітей, щоб вони вас не бачили. Задавайте питання про колір і крої вашого одягу, кількості ґудзиків, прикрасах, перевіряючи увагу і пам'ять учасників.
7. Запропонуйте дітям топати, коли ви говорите «бум», і плескати в долоні при слові «шмяк». Після цього вимовляєте ці слова в довільному порядку, прискорюючи темп.
8. Кожному з учасників назвіть епітет (сонячний, мокрий, запорошений), і нехай він підбере до нього іменник (день, підлогу, горище).
9. Виконуйте смішні рухи (наприклад, зображуючи тварин, людей різних професій, всі види транспорту) і нехай діти за вами повторюють.
10. Витягніть руку, розгорнувши її долонею вгору. Нехай діти поставлять на неї вказівні пальці, примовляючи «По полях скакали зайці і кричали:« Ховайте пальці! »». На останньому слові стискайте долоню, намагаючись зловити чийсь пальчик.

НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ПО М.М. ЗАЙЦЕВУ
 Спостерігаючи за дітьми, за тим, як вони осягають грамоту, Микола Зайцев прийшов до наступних  висновків:
  1. Щоб навчитися читати, не обов’язково знати назви букв.
 Поширене явище: мама купила абетку, дитина вивчила букви, а читати не може. Слова у неї не клеяться.
 ”Азбука шкідлива”, – стверджує Микола Олександрович. В абетці на кожну букву дана картинка: А – арбуз, Б – бегемот і т.д. Малюк запам’ятає і букву, і картинку, але як потім пояснити йому, що зебра – арбуз – єхидна – чапля, що мелькають в його свідомості, повинні утворити слово “заєць”. І навіть, якщо дитина вчила літери не по абетці, що ускладнює запам’ятовування назв букв, їй все одно складно відразу зміркувати, що Б і А перетворюються в склад БА. Саме тому вчителі змушений йти на різні хитрощі, щоб показати, як дві літери зливаються в склад.
2. По складах читати складно.
 В українській і російській мовах до складу може входити від 1 до 10 букв. Зустрінеться в тексті таке прізвище, як Пфельдрт або Мкртчян, – не відразу прочитаєш, але ж склад-то один. Звичайно, такі складні слова малюкові читати не потрібно, але навіть просте, складається з одного складу слово “сплеск” викличе у читає по складах дитини певні труднощі.
3. Людина спочатку вчиться писати, а потім читати.
Дитині легше йти до читання через письмо. Як і дорослому при вивченні нової мови. За умови, звичайно, що під письмом ми розуміємо не «шкрябання ручкою в зошиті”, а перетворення звуків в знаки, а під читанням, відповідно, перетворення знаків в звуки. Тому, якщо ви коли-небудь намагалися навчити дитину дізнаватися найрідніші слова і писали на асфальті або на папері “мама”, “тато”, “бабуся”, “дідусь”, “Саша”, а потім запитували: “Де тато А де бабуся? А де твоє ім’я?”, то дитина не читала, а саме писала. Ваші звуки перетворювала в вами ж написані знаки.
Альтернатива  – склади
 Як же тоді навчити малюка читати, раз букви і склади лише заплутують його і віддаляють момент освоєння читання?
Основною одиницею мови у Зайцева є не звук, буква, а склад.
 Склад – це пара з приголосної і голосної, або з приголосної і твердого або м’якого знака, або ж навіть одна буква. Наприклад, СО-БА-КА, ПА-РО-ВО-3, ЛЕ-ЛЕ-КА і т. д. Складовий принцип читання – основа Зайцівського методу навчання дітей читання.
Чому саме склад?
“Все, що ми вимовляємо, це комбінації з пари голосний-приголосний, – пояснює Микола Олександрович. – За приголосним обов’язково слідує голосний звук Він може не позначатися на письмі, але він є”. Наші предки відчували це і ставили “ять” в кінці іменників, що закінчуються на приголосний. Вимовте, наприклад, слово: “о-а-зис”, тримаючи руку на горлі, і ви відчуєте зусилля зв’язок перед “про” і перед “а”, або за термінологією Зайцева – “м’язове зусилля мовного апарату”. Це саме зусилля і є склад.
Склади на кубиках
Склади малюк бачить не в книзі, не на картках, а на кубиках. Це принциповий момент системи Зайцева.
Чому Кубики?
Читання вимагає роботи аналітичного мислення (літери – абстрактні значки, мозок перетворює їх в звуки, з яких синтезує слова), яке починає формуватися лише до школи. Тому-то ми і наші батьки саме в цьому віці починали вчитися читати.
Відсутність аналітичного мислення компенсується у дитини загостреним сприйняттям сигналів, які поставляють йому органи почуттів. Тому Микола Олександрович Зайцев зробив ставку на зір, слух і тактильні відчуття. Він написав склади на гранях кубиків. Кубики він зробив різними за кольором, розміром і звуком, який вони видають, тому кожен раз при зверненні до них включаються різні канали сприйняття. Це допомагає дітям саме відчути, а не зрозуміти різницю між голосними і приголосними, дзвінкими і м’якими.
 Користуючись цими кубиками, дитина складає слова і починає їх читати. Ідея Зайцева проста: що добре показати, про те не треба довго розповідати (краще один раз побачити). Дітям треба спочатку цікаво показати предмет вивчення, дати в нього пограти, а потім вже підвести визначення. Так дотримується святий закон навчання: від конкретно-образного через наочно-дієве до словесно-логічного.
Які бувають кубики?
 У наборі “Кубики Зайцева” 52 кубика (сім з них повторюються, щоб будувати слова ПА-ПА, МА-МА, ДЯ-ДЯ і подібні, які найбільш близькі дитині, особливо на перших порах). Кубики поділяються на великі і маленькі, одинарні та подвійні, золоті, залізно-золоті, дерев’яно-золоті. Є один білий кубик з розділовими знаками. Також кубики розрізняються за кольором.
·        Великі – це кубики з твердими складами.
·        Маленькі – кубики з м’якими складами.
 Втім, з визначенням “м’який-твердий” Микола Олександрович рішуче не згоден: що тут твердого та м’якого? А ось велика і маленька є! Порівняйте, як розкривається рот, коли ви говорите БА або БЯ.
 Великі і маленькі кубики бувають різних кольорів і з різними наповнювачами.
 Подвійні – це склеєні між собою кубики, з приголосними, які поєднуються – “дружать” – не з усіма голосними. Наприклад, Ж (жь) жа-ЖО (Ж) -ЖУ-Жи-ШЕ. Такі варіанти, як “жи”, “ши”, “чя”, “щя”, просто виключені.
·         Залізні – кубики з дзвінкими складами.
·         Дерев’яні кубики – з приглушеним складами.
·         Золоті – кубики з голосними.
·         Залізно-дерев’яні – використовують для складів, що мають тверді знаки.
·         Дерев’яно-золоті – для складів з м’якими знаками.
·        Білий кубик використовується для позначення знаків пунктуації.
  Букви на кубиках пишуться різним кольором:
·        голосні – блакитним;
·        приголосні – синім;
·        твердий і м’який знак – зеленим.
 Багатьох педагогів і батьків бентежить таке забарвлення, адже в школі прийняте зовсім інше: приголосні синього або зеленого кольору, голосні – червоного. А значить, малюка доведеться переучувати. Однак автор методу стверджує, що відхід від червоно-синьо-зелених сполучень дозволяє уникнути колірної “роздертості” слів, і тому діти відразу починають читати побіжно, без запинок.

 Інтерактивні методи навчання з розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Інтерактивні методи - це способи цілеспрямованої взаємодії дорослого з дітьми, що забезпечують оптимальні умови їх розвитку.
Інтерактивне навчання дошкільників - це специфічна форма організації освітньої діяльності, метою якої є забезпечення комфортних умов для взаємодії, за яких кожна дитина відчуває свої успіхи і, виконуючи певну інтелектуальну роботу, досягає високої продуктивності. Інтерактивні методи навчання забезпечують таке  навчання, яке дає можливість дітям на занятті в парах, мікрогрупах або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал, розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.
Інтерактивні методи розвитку мови дошкільників
Мікрофон - метод роботи, в ході якого діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему. Наприклад, дитина бере мікрофон, розповідає кількома реченнями про себе, і передає мікрофон іншій дитині. Всі висловлювання дітей приймаються, схвалюються, проте  не обговорюються.
Дебати - метод роботи, в ході якого діти стоять у колі, висловлюють свої думки на задану тему, передаючи мікрофон один одному, але висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв'язання проблеми. (Наприклад, у Сергійка поганий настрій, тому діти пропонують способи, як підняти настрій чи усунути проблему, яка вплинула на  настрій хлопчика).
Удвох - метод роботи, в ході якого діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання, наприклад, по черзі описують картину.
Ланцюжок - метод роботи, в ході якого діти обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок. Наприклад, складають казку за таблицею, у якій представлений хід майбутньої казки у малюнках чи в умовних позначках.
Інший варіант використання даного методу: перша  дитина називає  об'єкт, друга - його властивості , третя - новий об'єкт з тими самими властивостями. Наприклад,  морква  - морква солодка -  солодким  буває цукор - цукор білий - білим буває сніг... і т.д.
Снігова куля - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи. Наприклад,  будують будинок, де наперед  домовляються про черговість дій кожного члена команди і про колір, з яким буде працювати та чи інша дитина.
Синтез  думок - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи, виконуючи певне завдання, наприклад, малюнок на аркуші паперу. Коли одна група намалює, то  передає малюнок   в іншу групу, учасники якої допрацьовують виконане завдання. По завершенню роботи складають спільну розповідь про те, що домалювали і чому.
Коло ідей - метод роботи, в ході якого кожна дитина або кожна група виконують одне завдання, наприклад,   складають казку по-новому, обговорюють її, потім вносять пропозиції чи ідеї (наприклад, як можна ще закінчити казку, щоб Колобок залишився живим; як допомогти Колобку обхитрити лисичку тощо).
Загальний проект - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп (3-4). Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв'язання певного аспекту однієї проблеми, наприклад, намалювати свої улюблені зимові розваги та розповісти про них.  Кожна група представляє свій «проект» - колективну роботу «Зимові розваги» та спільно обговорюють його.
Асоціативна квітка - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп для розв'язання спільного завдання: на дошці закріплюється «середина» квітки із зображенням певного поняття, наприклад, «іграшки», «квіти», «фрукти», «тварини».  Кожна група добирає слова-асоціації або картинки-асоціації, які викладає навколо  цього поняття.  Перемагає команда, яка створить найбільшу квітку (з найбільшою кількістю підібраних картинок-асоціацій чи слів-асоціацій).
«Дерево рішень» - метод роботи, який містить декілька етапів:
1.  Обирання проблеми, що не має однозначного розв'язання, наприклад, «Що потрібно дереву для щастя?»;
2. Розглядання схеми, у якій прямокутник  - це «стовбур» (який позначає цю проблему), прямі лінії - «гілки» (шляхи її розв'язання), а кружечки  - «листочки» (рішення проблеми).
3. Розв'язання проблеми: діти підгрупами домовляються, обговорюють і малюють, наприклад, метелика, пташку тощо, розміщуючи їх на «дереві рішень» та пояснюють свій вибір.
Метод багатоканальної діяльності - метод роботи з дітьми, в ході якого обов'язково задіюються  різні аналізатори: зір, слух, дотик, смак, нюх. Наприклад, при розгляданні картини доцільно використовувати таку послідовність:  
  • виокремлення об'єктів, зображених на картині;
  • уявлення об'єктів через сприймання різними аналізаторами.
Після розглядання всіх об'єктів, зображених на картині, варто поставити дітям творчі завдання:
-   «прослухати» звуки картини через «навушники»;
-   вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;
-   відчути «аромат» квітів, зображених на картині;
-   «вийти за межі зображеного»;
-  уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, холодна), яка погода (вітряна, дощова, сонячна, спекотна, морозна)  тощо.
Наприклад, при розгляді картини «Прогулянка в лісі» варто поставити наступні запитання: Як ви думаєте, про що говорять дівчатка? Торкніться до кори дерев,  яка вона? Послухайте звуки, як шелестить листя, стрекоче сорока і т.д.
 Дискусія - це метод колективного обговорення якогось складного питання. До дискусії готуються всі учасники освітнього процесу та активно залучаються всі діти. "Дискусія" з англійської - це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення завдання, проблеми або рекомендації. Питань (завдань) необхідно пропонувати не більше п'яти. Формулювати їх слід так, щоб була можливість висловити різні погляди щодо висунутої проблеми. Діти вчаться висловлювати власну думку: «Я думаю...», «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я згоден, але...», «Я не згоден, тому що...».
 "Мозкова атака (мозковий штурм)" - один із методів, який сприяє розвитку творчості і дитини, і дорослого. Цей метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою (навіть може бути до 10 хв.), а через деякий час збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення. Діти - учасники "мозкової атаки" мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв'язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти єдине правильне рішення.
Вікторина - метод-пізнавальна гра, яка складається із мовленнєвих завдань та відповідей на теми з різних галузей знань. Вона розширює загально-пізнавальний та мовленнєвий   розвиток  дітей. Запитання відбираються з урахуванням віку, програмових вимог та рівня знань дітей.
Бесіда-діалог - метод, спрямований на співучасть дітей з тим, хто виступає. В ході заняття з подачі знань, закріплення матеріалу вихователь ставить супроводжуючі запитання до дітей, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації.
Моделювання проблемних ситуацій - метод взаємодії дорослого і дітей для вирішення поставленої проблеми. Ситуація моделюється вихователем спеціально.
"Що? Де? Коли?" -  активний метод, в ході використання якого  переважає співпраця, творче вирішення проблем, взаємний обмін думками, власними знаннями і вміннями тощо.
«За і проти» - метод роботи з дітьми, в ході якого дітям пропонується розв'язати проблему з двох сторін: за і проти. Наприклад, ставиться завдання розповісти, чому подобається зима (аргумент - «за») і чому не подобається зима (аргумент - «проти»).
Передбачення - метод роботи з дітьми, в ході якого пропонується «передбачити» можливі варіанти вирішення проблеми. Наприклад, запропонувати дітям назвати всі осінні місяці, розповісти про те, що вони очікують від кожного місяця. Пізніше  уявити себе на місці одного з місяців та розповісти про свої передбачення: «Я - перший місяць осені - вересень. Я дуже теплий місяць. Мене люблять усі діти, тому що починають ходити в школу...». Наступна дитина продовжує розповідати про цей  самий місяць (робота в парах).
 Показуха - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися  на команди, кожна з яких  задумує слово і,  використовуючи невербальні  засоби, представляє це слово іншій команді, яка має його відгадати.
«А що було б, коли б... ?» - метод роботи, в ході якого пропонується дітям   поміркувати і висловити свої припущення, наприклад:  «А що було б, коли б зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, коли б хижі тварини у казках стали вегетаріанцями?» тощо.
Уявна картина  - метод роботи, в ході якого пропонується дітям стати в коло і кожній  дитині по черзі описувати  уявну картину (першій дитині дають чистий аркуш паперу з ніби-то намальованою картиною, потім  вона передає аркуш  з уявною картиною  іншому учаснику гри і той продовжує  уявний  опис).
  «Що можна робити...?» - метод роботи, в ході якого  діти  вчаться усвідомлювати  поліфункціональні властивості  предметів. Наприклад: «Уявіть, як ще можна використати олівець? (як указку, диригентську паличку, термометр, жезл тощо).
Перевтілення - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди і уявити себе на місці якогось предмета (книжки, ручки, стола, ляльки тощо) та презентувати себе з точки зору обраної ролі.
Казка навпаки - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і скласти свою казку по-іншому, замінюючи основні поняття на протилежні. Кожна команда отримує завдання: складає свою казку і відгадує казку іншої команди, складеної по-іншому. Приклад: «Жили собі дід та баба. І був у них собака Жук. І приніс їм Жук кісточку, не просту, а цукрову. Баба варила її, варила, та не зварила. Дід варив-варив, та не зварив. Кицька стрибнула, казанок перевернула, кісточку забрала і понесла. Дід сміється, баба сміється, і Жук весело гавкає: «Принесу я вам ще кісточку, але не цукрову, а просту, щоб швидко зварилася».
Колаж - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і домалювати на аркуші паперу свою картину (наприклад, фігуру неправильної форми) всіма підручними матеріалами і розповісти про неї 2-3 реченнями.
Реклама - метод роботи, в ході якого дітям пропонується поділитися на дві команди, кожна з яких  обирає будь-який предмет і намагається назвати всі його позитивні якості та функції, що допоможуть привернути до нього увагу інших.
Окрім вищезгаданих інтерактивних методів навчання дошкільників у практиці  роботи активно використовуються й наступні: творчі завдання, робота в малих групах, навчальні ігри (рольові та ділові, ігри-імітації), ігри-змагання (старший дошкільний вік), інтелектуальні розминки, робота з наочними відео-та-аудіо-матеріалами, тематичні діалоги, аналіз життєвих ситуацій тощо.
 Таким чином, інтерактивне навчання на заняттях (в тому числі й інтегрованих)  відбувається:  в парах (2 дитини), у мікрогрупах (3-4 дитини), у малих групах (5-6 дітей) разом з вихователем. При оцінюванні висловлювань дітей  не варто вживати  слово «правильно», а казати: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.



ПОРАДИ БАТЬКАМ

«Роль батьків у розвитку мовлення дітей»

«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова».
Панас Мирний

      Мовлення є основним засобом спілкування. С. Аксаков писав: « Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.
Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.
Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами –відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.
Ви, батьки, повинні не просто володіти українською мовою. А бути провідником національної культури: знати і любити народну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передавати це своєму малюкові. Мова дорослого має бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно. Важливі своєчасні міміка, жести, рухи. І головне – якщо діти бачитимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.
Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого. І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.
                            Правила, яких потрібно дотримуватися батькам
під час спілкування з дітьми.
1.  Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
2.  Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.
3.  Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
4.  Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.
5.  Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
6.  Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
7.  Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
8.  Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
9.  Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
  1. Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.
Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку. К. Ушинський назвав рідну мову «Цвітом духовного життя нації», порівняв її з квіткою, яка ніколи не в’яне і вічно розвивається.
Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства, сім'ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення триває в дошкільних навчальних закладах, школі і упродовж  усього життя.
Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засосом пізнання та способом людського спілкування є найважливішим досягненням дошкільного дитинства.


«Розвиток мовлення засобами художньо-мовленнєвої діяльності»


Ранній вік — це час, коли дитина починає пізнавати навколишній світ і себе, вчиться ходити  і говорити. Разом з мовленням у дітей раннього віку розвивається мислення. У мовленні виявляються емоційність дитини, її потреби, інтереси, темперамент — увесь психічний склад особистості.
Одним з найбільш ефективним засобів загального й мовленнєвого розвитку дитини є художнє слово. Тому всім, хто бере участь у вихованні дітей раннього віку, необхідно чітко розуміти особливості сприйняття малюками художніх творів.
Перші пів місяці життя дитина сприймає, передусім, не зміст слова, а його інтонаційне забарвлення. Малюк по-різному реагує на звернену до нього мову (посміхається, плаче, робить різні рухи головою, руками) залежно від інтонації мовлення дорослого (ласкаві, веселі, суворої, роздратованої). Психологи відзначають раннє тяжіння дітей до ритмічного сполучення звуків, слів та інтонацій, з якими вони  вимовляються. Це дозволяє під час спілкування з дитиною раннього віку використовувати нескладні віршовані твори.
Після шести місяців дитина починає розуміти мову дорослих на рівні окремих слів. Це виявляється у тому, що вона повертає голову в ту сторону, де знаходиться названий дорослим предмет. З цього часу важливо супроводжувати читання художніх творів показом реальних предметів, іграшок, малюнків, рухів, дій тощо.
Розвиток сприйняття літературних творів дітьми раннього віку залежить від уміння слухати. Формування слухової зосередженості є одним з найважливіших завдань дошкільного виховання. Здатність зосереджуватися на слуханні тексту починає інтенсивно розвиватися в дітей після 1,5 років за умови систематичного використання дорослими художніх творів. При цьому слід мати на увазі, що багаторазове повторення дорослими художніх текстів позитивно позначається на формуванні в дітей інтересу до слухання. Ритміко-мелодійна структура твору, інтонаційна виразність читання дорослого й знайомі слова сприяютьрозумінню тексту.
Діти після 1,5 років здатні розуміти зміст нескладних художніх творів. Особливістю цього віку є наочно-дійовий тип мислення. Тому під час ознайомлення малюків з художніми творами необхідно використовувати різноманітну наочність і залучати дітей до виконання активних рухів, дій з предметами й одночасно повторення окремих слів. Заохочення і спонукання малюків до відтворення кінця віршованої фрази сприяє розвитку пам’яті й дає можливість дитині 2,5 років читати напам’ять невеликі вірші. Сприйняття тексту без використання наочність читає доступним дітям 3-го року життя при повторному читанні знайомих творів.
Отже , у ранньому дитинстві формується  здатність розуміти й емоційно відгукуватися на зміст творів художньої літератури. Створення сприятливих умов і систематична робота з художніми творами дозволяє забезпечити такий рівень розвитку мовлення дітей, який надає їм можливість висловлювати своє бажання, думку, повторити те, що запам’ятали.




Художня література  в освітньому процесі

Дитина…Художня література…Дитяча книжка…
Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова для розвитку дитини дошкільного віку.
Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина м намагається наслідувати  вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої  почуття.
Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків.
Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язногомолвення.
Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення. Художня література та усна народна творчість традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання і освіти підростаючого покоління. Виховна та художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, якому діти прагнуть наслідувати.
Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є усна  народна творчість.
Використання малих фольклорних форм є ефективним  прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету.
Серед фольклорних  жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування. Щоб навчити дошкільнят розрізняти інтонаційне забарвлення мовлення залежно від мети сказаного (запитання, обурення, захоплення, повідомлення), від характеру казкових героїв, особливостей їхньої поведінки ( добрий, турботливий, вайлуватий, плаксивий, боязкий, підступний, улесливий. Злий тощо), доцільно пропонувати такі вправи, які готують до ігор-драматизацій і дають повне цілісне уявлення про конкретний персонаж.

«Вплив сім’ї на розвиток мовлення дитини»
Мабуть, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини дошкільного віку в цілому та мовленнєвий розвиток зокрема.
Сім’я — перший ступінь оволодіння дитиною рідною мовою, яка є і засобом, і джерелом морального, естетичного, інтелектуального, емоційного розвитку дитини, формує її як гармонійно розвинену особистість.
З моменту народження малюка його оточує світ людей, природи і речей. Але особливе значення відводиться спілкуванню. Дитина чує ніжний спів матері, її лагідний голос. Для немовлят найважливішим є емоційне спілкування, яке починається з посмішок, поглядів батьків, близьких родичів. На цьому етапі розвитку для дитини дуже важливими є такі характеристики голосу, як висота, сила і інтонація. Малюк розуміє мову переживань, почуттів. І чим вона емоційніша, тим легше дитині надалі буде контактувати і спілкуватися з іншими людьми, тому що коло її спілкування поступово розширюється.
З того часу, коли дитина починає спілкуватися і з дорослими, і з однолітками, змінюється і сам процес спілкування. Воно збагачується мімікою, жестами, емоціями. Користуючись мовою як засобом спілкування, дитина долучається до скарбниці людської культури, людського слова. За допомогою мови дитина пізнає навколишній світ, своє місце в ньому, саму себе, засвоює норми соціальної взаємодії з іншими людьми. 
Мовлення малюка формується в процесі спілкування з оточуючими.
Таким чином, необхідно, щоб мовлення дорослих було зразком для дітей. Адже навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини, має велике значення у її майбутньому. Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Тому батьки повинні розуміти, що відповідальність за розвиток мовлення дитини в перші роки життя малюка повністю має покладатися на них.
Існує неправильна думка про те, що звуковимовна сторона мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального впливу і допомоги дорослих, ніби дитина сама поступово оволодіває правильною вимовою. Насправді, невтручання в процес формування дитячого мовлення майже завжди тягне за собою відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, які закріпилися в дитинстві, з великими труднощами долаються в наступні роки. Турботливі батьки завжди намагаються впливати на формування дитячого мовлення, починаючи з ранніх років життя. Дуже важливо, щоб дитина змалку чула правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формувалося б її власне мовлення. Дорослі повинні говорити правильно, не спотворюючи слів, чітко вимовляючи кожен звук, не поспішати, не «з’їдати» закінчення слова. 
Абсолютно недоречним є «сюсюкання», яке часто гальмує розвиток мовлення. Якщо дорослі не стежать за своїм мовленням, то дитина багато слів чує спотворено. Особливо чітко слід вимовляти довгі, незнайомі, нові для дитини слова. Звертаючись безпосередньо до сина або дочки, батьки спонукають їх відповідати, а вони мають можливість уважно прислухатися до мовлення рідних. Варто привчити малюка дивитися прямо на мовця, тоді він легше перейматиме артикуляцію дорослих.
 Тому батькам слід більше спілкуватися з дітьми, гратися разом з ними, розповідати казки, заохочувати дітей за правильну вимову звука, слова, речення, виконувати поради логопеда, вихователя, закріплювати досягнуті успіхи.



Як самостійно допомогти малюку опанувати правильним мовленням? На що слід звернути увагу? Нечітке мовлення дошкільника може бути результатом порушень в будові артикуляційного апарату: відхилення в розвитку зубів, неправильне розташування верхніх зубів по відношенню до нижніх тощо. Щоб це попередити, дуже важливо стежити за станом і розвитком зубощелепної системи і вчасно звертатися за консультацією до стоматолога та ортодонта. Так само спотворена звуковимова може бути наслідком порушеного м’язового тонусу артикуляційного апарату. І тут вже необхідна консультація вчителя-логопеда і психоневролога.
   
Особливу увагу слід звернути на слух малюка. Саме слухові належить важлива роль в оволодінні дитиною мовленням. Коли вона чує окремі слова, звуки, тоді починає і сама вимовляти їх. Навіть при незначному зниженні слуху дитина позбавляється можливості нормально сприймати мовлення. Тому батькам дуже важливо звертати увагу на розвиток слуху малюка. Необхідно оберігати слух дитини від постійних сильних звукових подразників (ввімкнених на повну гучність радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів), а при захворюваннях органів слуху своєчасно їх лікувати.
Батьки повинні берегти ще незміцнілий голосовий апарат дитини, не допускати надмірно гучного мовлення. Дорослим слід допомагати дитині опанувати правильною звуковимовою, але не можна форсувати мовленнєвий розвиток. Так само шкідливо навантажувати малюка складним мовленнєвим матеріалом, змушувати повторювати незрозумілі йому слова, заучувати складні за формою, змістом та обсягом вірші, вчити правильно вимовляти звуки, які в силу неготовності артикуляційного апарату йому ще не доступні (наприклад, у 2-3 роки вчити правильно вимовляти звуки [ш], [ж], [р]), читати художні твори, призначені дітям більш старшого віку.
Не сприяє розвитку мовлення дитини часте вживання слів зі зменшувально-пестливими суфіксами, а також незрозумілих їй слів. Якщо дитина неправильно вимовляє якісь звуки, слова, фрази, не слід передражнювати її, сміятися чи, навпаки, хвалити. Також не можна вимагати правильно вимовляти звуки, якщо вони ще не автоматизовані.
Деякі вади мовлення потрібно виправляти лише за допомогою фахівців — вчителів-логопедів. Але ряд недоліків можливо виправити і в домашніх умовах. У сім’ї, зазвичай, виправляють дитину, коли вона неправильно вимовляє той чи інший звук, слово, але роблять це з насмішкою або роздратуванням. До виправлення мовленнєвих помилок треба підходити дуже обережно. Ні в якому разі не можна сварити малюка за його недоліки і не потрібно вимагати негайного правильного повтору важкого для нього слова. Такі методи призводять до того, що дитина взагалі відмовляється говорити, замикається в собі. 




Виправляти помилки потрібно тактовно, доброзичливим тоном. Не слід повторювати неправильно вимовлене дитиною слово, краще дати зразок його вимови.
Безумовно, найкращим і найціннішим зразком рідної мови є усна народна творчість (лічилки, скоромовки, потішки, колискові пісні, казки, вірші і т. д.). Діти дуже легко сприймають фольклорну поезію, яка знайомить їх з красою і різноманітністю рідної мови. Надалі це переросте у любов до літератури і мистецтва.

У збагаченні духовного світу дитини велику роль відіграє література. Батьки з раннього віку повинні прищеплювати дитині любов до книги, щоб вона з цікавістю і величезним бажанням слухала, а в старшому віці читала, співпереживала героям, аналізувала їхні вчинки і дії. Читання книг сприяє розвитку мовлення, мислення, уяви, почуттів дитини, на відміну від перегляду телепередач. На жаль, дуже багато батьків про це забули. Слухаючи казки з чарівними перетвореннями і повчальною мораллю, дитина починає жити життям героїв, співпереживаючи їм, проявляючи з ними такі почуття, як сміливість, благородство, доброта, співчуття і т. д. Читання, розповідання казок, віршів, оповідань має стати сімейною традицією, ритуалом, якого дитина дуже чекає. Дитину необхідно залучати до обговорення прочитаного, вчити розрізняти негативне і позитивне, зіставляти казкові події з реальною дійсністю, обговорювати вчинки героїв. Батькам слід бесідувати з дітьми, однак слід враховувати, що офіційний тон у спілкуванні з дитиною неприпустимий.

Діти, батьки яких самі творять, залучаючи до процесу всю сім’ю: читають вголос, ліплять, влаштовують концерти, складають казки, співають хором, отримують більше шансів для розвитку повноцінного спілкування. Таким дітям буде легше спілкуватися з однолітками в майбутньому. Дуже важливо навчити дитину не тільки розповідати, але й уміти слухати, не перебиваючи співрозмовника. Цього ж дитина чекає і від найближчих людей (батька та матері). Навчивши дитину вести діалог, ми навчимо її спілкуванню, в якому між співрозмовниками виникає зацікавленість, взаємодія і довіра. Мовлення супроводжує будь-яку діяльність дитини. Воно може розвиватися самостійно, якщо життя дитини наповнене різноманітними та цікавими справами, подіями, заходами. У дошкільному віці діти починають відвідувати театри, концертні зали, музеї, екскурсії, виставки. Дуже важливо, щоб у момент становлення мовлення дитини поруч з нею були люблячі, турботливі батьки, які вміють і хочуть спілкуватися з нею.


Дуже часто діти задають батькам різні запитання. Часом на них важко відразу знайти правильну відповідь. Але ігнорувати дитячі запитання не варто. У цьому випадку можна пообіцяти дати відповідь пізніше, коли дитина поїсть (погуляє, виконає будь-яке завдання і т. п.), за цей час дорослі зможуть підготуватися до відповіді. Тоді малюк отримає правильну інформацію, побачить в особі батьків цікавих для себе співрозмовників і буде прагнути до спілкування. У сім’ї для дитини необхідно створювати такі умови, щоб вона відчувала задоволення від спілкування з дорослими, отримувала від них не тільки нові знання, але і збагачувала свій словниковий запас, вчилася правильно будувати речення, чітко вимовляти звуки і слова, цікаво розповідати.
Прикладом створення такої обстановки може послужити повна або хоча б часткова відмова від перегляду телефільмів і телепередач в присутності дитини, виключення, мабуть, може становити дитяча передача «На добраніч, діти» і тільки в якості підготовки до сну. І як зауважують самі батьки, спілкування з дитиною стає більш тривалим, усвідомленим і наповненим розвиваючими іграми, заняттями, спільною творчістю.



Забавлянки

***
Печу, печу хлібчик
Беруть у долоні дитячу голівку і,
злегка перекидаючи з руки на руку
направо і наліво, проказують:
Печу, печу хлібчик
Діткам на обідчик.
Меншичкому — менший,
Більшим кому — більший
Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:
Беру, беру папку,
Кладу на лопатку,
Шусть у піч!
Шусть у піч!
Сажай—виймай!
Сажай—виймай!
Ріжу, ріжу
Я куштую -
Гам!
***
Їде, їде пан, пан
(Підкидаючи дитину на коліні або нозі).
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп
На конику гоп, гоп.
***
Ой чук, чук, чук
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук!
А бабуся пліточок —
Годувати діточок,
А бабуся карасиків —
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців —
Годувати молодців.
***
Ой чук-чуки, чуки-чок
Ой чук-чуки, чуки-чок,
Пішли діти в садочок,
Там нарвали квіточок,
Там нарвали квіточок,
Сплели доні віночок.
***
Гоп, гоп горобейки
Гоп, гоп горобейки,
На бабині конопельки,
На дідів мак,
Нехай буде так.
***
Був собі чоловік Нетяшка
Був собі чоловік Нетяшка,
На ньому сіра сермяжка,
Червона шапочка.
Чи хороша моя казочка,
Чи казати, чи ні?
І ти кажеш: — Казати!
І я кажу: — Казати!
(Або: І ти кажеш: — Не казати! І я кажу: — Не казати!) І знову спочатку.
***
Жив собі дід Сажка
Жив собі дід Сажка,
На ньому була синя сермяжка,
На голові шапочка,
Під носом капочка,
На сермяжці латочка.
Чи хороша моя казочка?
***
Був собі рак
Був собі рак,
Та мав сімсот гармат
Та пішов на пруса воювать,
А злякався та в воду сховався,
А з води та в вершу.
Почну я ту казочку спершу.
***
Жив-був дід та баба
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця

***

Лічилки

Коза
Раз, два, три, чотири
Козі дзвоника вчепили,
Коза бігає, кричить,
Просить дзвоник відчепить.
***
Аза, дваза
Аза, дваза,
Триза, риза,
Чопик, бучик,
Жута, рита.
Девир, пастер,
Ф’ю.
***
Іван – капітан
Іван – капітан,
Чом ти коні попутав?
- Сріблом-злотом
Під копитом
Ворожбитом.
Дінь!
Брязь!
Вийшов перший руський князь.
***
Бігла лялька по току
Бігла лялька по току
У червонім ковпаку,
Їла цукор і медок,
Вийшов зайчих-корольок.
***
Бігли коні під мостами
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь —
Вийшов з мосту старий князь.
***
Зайчик
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Зараз я іду шукать!
***
Півень
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
— Ходи жито молотити!
***

Скоромовки

***
Сів шпак на шпаківницю,
Заспівав шпак півню:
- Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я!
***
Летів горобець через безверхий хлівець,
Вхопив гороху без червотоку.
***
На дворі трава, на траві дрова,
Не рубай дрова на траві двора.
***
Женчик, женчик невеличкий,
На женчику черевички,
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.
***
Босий хлопець сіно косить –
Роса росить ноги босі.
***
Бабин біб розцвів у дощ –
Буде бабі біб у борщ.
***
У нашого діда капелюх
Не по капелюхівськи.
***
Ходить посмітюха по сміттю
З маленькими посмітюшенятами.
***
На річці Лука
Спіймав рака в рукав.
***
Віз Устим овес на млин.
Зачепив вусами тин:
Млин гуркоче –
Мірошник регоче.
***
В сіни Мусій сіно носив.
Мусію, Мусію, муку сію,
Печу паляниці, кладу на полиці.
***
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком:
Сюди смик, туди смик –
Одчепися, мій гаплик.
***
На припічку в черепочку
Три карасики тріп-тріп-тріп!
***
У стозі – пшениця.
Під стогом – криниця.
Там щука-риба грала.
Золоте перо мала.
Сама собі дивувала,
Що хороше вигравала.
***
Через грядку гріб тхір ямку.
***
Ворона проворонила вороненя.
***
Кричав Архип, Архип охрип.
Не треба Архипу кричати до хрипу.
***
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило – щось не зварилось.
Прийшов Денис – налляв сім мис.
Прийшов Тарас – з’їв все нараз.
***
Пиляв Пилип поліна із лип,
Притупив пилку Пилип.
***
Прилетіли горобці –
Говорили про крупці;
Не про крупці,
Не про крупицю,
А про круп’ячко.
***
Ходить перепел між полукіпками
Зі своїми перепеленятами.
***
Пильно поле пильнувати –
Перепелів полювати.
***
Летів крук через сук,
Через безверхе дерево.
***
- Ведмедику-ледащо,
Вліз на пасіку нащо?
- Буду джмеликом дзижчати,
Буду мед куштувати.

***

Українські народні пісеньки

***
ГУ-ТУ-ТУ! ГУ-ТУ-ТУ!
Гу-ту-ту! Гу-ту-ту!
Вари кашку круту,
Підсипай молочка,
Погодуй козачка!
***
ПТАШКА МАЛЕНЬКА
- Пташка маленька!
Де твоя ненька?
- На маківці сиділа,
Дрібен мачок дзюбала.
- Дзюб, дзюб, дзюбанець!
Ходи, пташко, у танець!
***
ЛЕТІВ ГОРОБЧИК
Летів горобчик:
Жив-жив, жив!
- А де жмені сісти?
- На печі.
- А що ж мені їсти?
- Калачі.
- Гам!
***
ГОП-ГОП, КОЗУНЮ
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька!
У нашої кізоньки
Чотири ніженьки.
***
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ
- Зайчику, зайчику,
Де ти бував?
- У млині, у млині.
- Що ти чував?
- Там були кравчики,
Перебили пальчики,
Ледве я втік,
Через бабин тік,
Та через колоду,
Та хвостиком
у воду –
Шубовсть.
***
КАЧКА
Качка йде,
Каченят веде,
На попасочку,
На порясочку,
На холодну водицю,
На зелену травицю.
***
ДВА ПІВНИКИ
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки – чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочці грає.
Танцюй, танцюй, зозуленько,
Ніжками туп-туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок – сірячок
З лісу виглядає
Та на біле козенятко
Скоса поглядає.
***
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ДРУЖБУ

Дружба — велика сила. 
Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу. 
Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить. 
Не зв'язуйся з лихим сперше, не пошкодуєш потім. 
Добрий друг підніме людину, а поганий погубить. 
Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш. 
Нових друзів май, а старих не забувай. 
Матимеш щирого друга, то матимеш ще одну голову. 
Справжнього друга за гроші не купиш. 
Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже. 
Дерево міцне корінням, а людина — друзями. 
Дружний табун і вовків не боїться. 
Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі. 
Людина без друзів, мов дерево без коріння. 
Без вірного друга — велика туга. 
Справжній друг пізнається в біді. 
Друга шукай, а знайдеш — тримай. 
З добрим дружись, а лихого стережись. 
У лиху годину пізнаєш вірну людину. 
Міцну дружбу і вогонь не спалить. 
Хто в біду допоміг, той два рази поміг.
Один в полі не воїн. 
Біда друзів випробовує. 
Дружні сороки орла заклюють. 
Де дружно, там і хлібно. 
***
Щедрівки, колядки


Добрий вечір тобі, пане Господарю! 

Добрий вечір тобі, пане Господарю:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники
В гості: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой перший же празник – то Різдво
Христове: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник – Василя
Святого: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник – Святе
Водохреще: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що перший празник зішел тобі
Втіху:радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі
Щастя: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам
Долю: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
З Різдвом Христовим! 
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
- З Різдвом Христовим, Україно!
Колядин, колядин....
Колядин, колядин,
Я у батька один.
Мене не дивуйте
Ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин,
Я у батька один.
По коліна кожушок, -
Дайте, дядьку, пиріжок!
Щедрик, ведрик 
Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!
Сію, сію, посіваю 
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб вродило краще,
Ніж торік!
Колядка
Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився!” –
Усіх сповіщала.
Н. Мудрик- Мриц
Сію, сію, засіваю 
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей з півміха!
Коляда українських діточок 
Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.
Колядка 
Бігла теличка та й з березничка
Та й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай сала.
Бігла теличка та й березничка
Та в дядьків двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
То дай пиріг.
Колядка 
У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!
Щедрівонька щедрувала 
Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.
Щедрик-ведрик 
Щедрик-ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ

Конспект заняття з розвитку мовлення для дітей першої молодшої групи

"В гості до казки"


Мета:
Розвиток мовлення дітей засобами усної народної творчості. 
Завдання:
1. Формувати пізнавальну активність, долучаючи малюків до національної культури;
2. Продовжити знайомство з фольклорними творами;
3. Вчити дітей відгадувати загадки, побудовані на описі і порівнянні;
4. Розвивати дрібну моторику пальців рук з допомогою пальчикового театру;
Матеріал:
Пальчиковий театр з казки «Ріпка»; м'яка іграшка кіт, настільний театр за казкою «Ріпка».
Попередня робота:
  • Читання потішки про кішку;
  • Розучування гри «Кіт і миші»;
  • Розглядання іграшок та ілюстрацій по казці «Ріпка»;
  • Відгадування загадок, побудованих на описі і порівнянні;
Хід заняття:
Діти заходять в зал і вітаються з гостями.
Вихователь зустрічає дітей, вітається з ними, говорить які вони сьогодні всі ошатні, очі у всіх блищать.
- Діти, а ви любите казки?
- Так любимо (відповідь дітей).
- Бачу, заблищали очі!
А я хочу запросити вас здійснити подорож у казку, на казковому паровозику.
Ну що, сідаємо зручніше, заводимо мотор р-р-р. Поїхали пух - пух - пух.

Вагончики, вагончики
По рейках торохтять
Везуть, везуть вагончики
У казочку хлопців.
- Ось ми і потрапили, хлопці з вами в казку.
- Ой, хлопці, що тут сталося, так тихо, куди всі поділися? Ні кого не видно?
- Ні, - відповідають діти.
А знаєте, хлопці, ми з вами зараз пошукаємо нашу казку.
Раз - два - три - чотири - п'ять,
Будемо казку ми шукати!
А для того щоб нам знайти нашу казку, я пропоную вам відгадати загадки.
Відгадай ті - ка, хлопці,
Про кого моя загадка?
У неї чотири лапки,
А на лапках - цап - царапки,
Полосата наша крихта
Ну, звичайно це...
- Діти: (кішка)

Це маленька крихта
Рада навіть хлібній крихті,
Тому що до темна,
У нірці ховається вона.
- Діти: (мишка)

З господарем дружить,
Будинок вартує,
Живе під ґаночком,
А хвіст колечком.
- Діти: (собачка)
З якої казки ці персонажі, хто знає?
Діти називають казки.
А кого ж ще немає, яких героїв казки ми не знайшли? Так звичайно діда з бабою. Де ж вони? Та ось вони наші дід з бабою. А де ж їхня онука? І внучка ось вона. А тепер ми можемо з вами сказати яка це казка? Правильно це «Ріпка». А де ж ріпка? Дітлахи подивися ті, а ріпку кіт Василь сховав і віддавати нам її не хоче.
А знаєте чому?
Він хоче щоб ми з ним пограли.
Вихователь підходить і бере кота, читаючи потешку:
Як у нашого кота
Шубка дуже хороша
Як у котика вуса
Дивовижної краси,
Очі сміливі
Зубки білі.
Вихователь звертається до кота: «Кіт Василь сідай в гурток, і ми з тобою пограємо», а ми дітлахи уявимо що ми маленькі мишки.
Проводиться гра «Кіт і миші» - 2 рази
Вихователь, ось як гарно пограли кіт Васька нам ріпку віддав, але що то засумували наші казкові герої, що сталося? Що? Так вони хочуть щоб ми показали про них казку, покажемо?
Тихо, тихо дітки
Ви послухайте про ріпку
Казка може і мала,
Але про важливі справи,
Починається як треба:
Жили були дід та баба,
Внучка, Жучка, кішка Мурка,
А в підвалі - миша - шкряботушка,
Поруч діда город,
Далі казочка піде...
Діти разом з вихователем показують казку (пальчиковий театр).
По закінченні казки чутний гудок паровоза.
Вихователь - ну що хлопці, а нам пора повертатися в дитячий сад. А щоб наші герої не нудьгували ми візьмемо їх з собою. Сідаємо всі з вагончиків і вирушаємо в дорогу.
Ось поїхав паровоз,
Діток в садочок він повіз.
Ту - ту - ту.


Конспект заняття з розвитку мовлення на тему «Кому потрібна вода» у 2 молодшій групі «Смішарики»

МетаУточнити уявлення про те, що вода необхідна всім
живим істотам (рослин, тварин, людей; людям потрібна вода для їжі, пиття, миття тіла і т. д.). Виховувати дбайливе ставлення до природи, воді.
Попередня роботаКолективна праця в куточку природи і іграшок (миють іграшки, перуть лялькове білизна).
ОбладнанняПовітряна куля з намальованими очима і ротом, посудки різної форми, різноколірні камінчики.
Методичні прийомиБесіда, показ, розглядання картин, сюрпризный момент, досліди з водою.

Хід заняття.
Вихователь. Хлопці я вам загадаю загадку , а ви спробуйте відгадати. Ми дізнаємося, про що будемо говорити сьогодні.
Якщо руки наші в ваксе,
Якщо на ніс сіли плями.
Хто тоді нам перший друг
Зніме бруд з обличчя і рук?
Діти. Вода.
Лунає стукіт у двері і входить Крапелька.(В руках повітряна кулька наповнена водою і зав'язаний, на ньому намальовані очі і рот, носик)
Крапелька. Здрастуйте, діти. Я прийшла до вас в гості. Мама Хмара дозволила мені погуляти.
Діти. Здрастуй, Крапелька.
Вихователь. Залишайся з нами Крапелька. Давайте всі разом обійдемо групу, щоб з'ясувати, кому і навіщо потрібна вода?
Крапелька зупиняється біля рослин у куточку природи.
Крапелька. Хлопці, скажіть, чи потрібна вода цим рослинам і чому?
Діти. Так, без води рослини загинуть .Вода потрібна для того, щоб вони росли.
Вихователь. Діти давайте разом будемо поливати квіти.(Діти беруть маленькі лійки і поливають).
Крапелька. Чим займається ваш вихователь молодшої?
Діти. Вона миє посуд і підлоги.
Крапелька. Правильно, їй треба дуже багато води, щоб посуд був чистий.
Далі йдучи по групі, Крапелька зупиняється в ігровому куточку. Крапелька. Діти, що ви вчора робили, так - що іграшки стали такими чистими і веселими?
Діти. Ми помили всі іграшки, випрали білизна.
Вихователь. Давайте трохи відпочинемо і зробимо физкультминутку.
Хлоп-хлоп ручками,
Повний мила таз.(махають руками)
Ти не чіпай, Катька (загрожують пальчиком)
Мильній ручкою таз.
А вода піниться,
Катруся помоется (діти імітують)
Причешется, одягнеться і піде гуляти.
Крапелька. Діти,що за труби і крани тут у вас близько раковини?
Вихователь. Крапелька,подивися , ось по цих трубах тече вода до нас у групу. Тут ми миємо руки і обличчя. Правда, хлопці! Але пити її не можна , потрібно прокип'ятити, перш ніж пити.
Діти. Ми п'ємо тільки кип'ячену воду.
Крапелька. Діти , я пропоную вам трохи пограти. Подивіться, які в мене гарні посудки з різними формами. Зараз ми з вашою вихователькою розіллємо воду з цим посудкам. Хто хоче нам допомогти? (Діти беруть активну участь)
Вихователь. (розливаючи воду пояснює дітям)
Хлопці, вода може приймати різні форми. Подивіться, вода прозора, крізь неї видно. (Роблять досвід). Вона безбарвна...
Що ви ще можете сказати про воду?
Діти. Вона буває холодною, чистою, брудною.
Вихователь. Я вам пропоную за допомогою воронки розлити воду в вподобані вам формочки. Хлопці, як ви думаєте, чому потрібно розливати акуратно, не поспішаючи?
Діти. Вода може розлитися на стіл або на підлогу.
Крапелька. Які ви діти молодці, акуратні в роботі. Ви так старалися, що майже нічого не пролили. Адже ми з вами знаємо , що воду треба економити і тому я пропоную, всю воду знову налити мені в мій кульку. Я заберу її з собою і розповім своїй мамі Хмарі, що я була сьогодні в гостях у таких чудових дітей, які знали і зараз ще більше дізналися про нас про воду. Спасибі вам велике за гостинність. Мені у вас дуже сподобалося, можна я ще раз прийду в гості і приведу з собою своїх друзів.
Діти. Так, ми будемо чекати тебе Крапелька.
Крапелька. До побачення.
Вихователь. Спасибі Крапелька тобі, за захоплюючу подорож і гру.
Діти. До побачення.
Вихователь. Бачите, діти, завдяки Крапельки ми дізналися ще багато нового про воду. Вам діти сподобалося?
Діти. Так.
Вихователь. Тепер ми з вами знаємо, що вода потрібна всім, як людям так і рослинам, тваринам. А ще ми знаємо, що воду треба економити.


Конспект заняття з розвитку мовлення в середній групі на тему «Овочі»

Інтеграція освітніх галузей: мовленнєвий розвиток, соціально-комунікативний розвиток, пізнавальний розвиток.
Завдання:
- закріпити вміння правильно називати овочі, описувати колір, форму і т.д.
- уточнити уявлення про узагальнюючому понятті овочі,
- уточнити просторові відносини, виражені прийменниками в, на,
- вправляти дітей в освіті зменшувально-пестливих слів з допомогою суфіксів.
Види дитячої діяльності: комунікативна. Пізнавальна, рухова.
Форма організації дітей: фронтальна.
Засоби навчання для дітей: муляжі овочів, наочні посібники з зображення овочів.

Хід заняття.
I. Орг. момент.
Зібралися всі діти в коло,
Я - твій друг і ти мій друг.
Разом за руки візьмемося,
І посміхнемося один одному.
- Який у нас вийшов чудовий коло (невелика бесіда про настрої). Скажіть мені, будь ласка, а що в природі зустрічається кругле?
(варіанти дітей, зупиняюся на сонці). А сонечко яке? Що відбувається з землею, коли сонце зігріває її? Скоро дорослі і діти вирушать на дачу або в село, для того щоб скопати землю, розпушити і посадити... А що посадити у мене приховано в кошику, і чого там тільки немає. Хочете дізнатися, що у кошику? Але для цього вам потрібно відгадати загадки.
1. Ми збираємо в кошик дуже велику ...
2. Сто одежинок і всі без одягу.
3. Ростуть на грядці зелені гілки, а на гілках - червоні дітки.
4. Перш ніж його ми з'їли, всі наплакаться встигли.
5. Він зовсім-зовсім зелений, і овальний, подовжений. Помідори вірний брат, теж проситься в салат.
Молодці, всі загадки відгадали. Яким одним словом ми назвемо всю цю красу. Правильно, овочі.

II. Основна частина.
1. Розглядання кошики з овочами. Вихователь задає питання:
- Що це? (огірок). Якого він кольору? (зеленого). Якої форми огірок? (довгастий). Що ще можна сказати про огірку? (соковитий, шорсткий). Так, огірок зелений, довгастий, соковитий.
Аналогічно обговорюються помідор, капуста, морква, цибуля. Діти відповідають приблизно так: капуста - біла, тверда, хрустка; цибуля - круглий, гіркий; морква - помаранчева, соковита, солодка, тверда, коли зварять - м'яка і т.д.
2. Гра «Чудесний мішечок» (овочі складаються в мішечок). Дитина дістає один предмет (овоч) не називаючи його назви, розповідає про нього. Розповідають 4-5 дітей.
Всі овочі ми назвали. Якщо овочі саджають навесні, то збирають коли, в який час року? (влітку, восени)
3. Фіз. Хвилинка
Влітку город підемо, урожай там зберемо.
1, 2, 3, 4, 5 починаємо збирати.
Ми морквини натаскаем,
Ми картоплі накапаем,
Зріжемо ми качан капусти
Круглий, соковитий, дуже смачний.
Щавлю нарвем трошки,
Та повернемося по доріжці.
- Який чудовий зібрали урожай!
А для того щоб урожай з року в рік у нас ставав все краще і краще, смачніше і соковитіше, ми будемо звертатися до наших овочів лагідно.
4. Гра «Назви лагідно» (капуста - капусточка, помідор - помідор, картопля - картопелька, часник - чесночек і т.д.)
5. Д/і «Назви овочі, які ростуть в землі і на землі».
7. Бесіда-розмова про овочі. Для чого потрібні овочі? Що можна приготувати з них?
8. Д/г «Знайди помилку в пропозиціях. Вихователь пропонує дітям приготувати морквяний сік з цибулі; картопляне пюре з буряка; гороховий суп з огірків і т.д.
Зварити для вас суп і приготувати сік мені не вдалося, зате я для вас приготувала картки (діти сідають за столи).
9. Пальчикова гімнастика.
Ми прийшли у город,
Що там тільки не зростає.
Гарбуз, ріпка і часник,
Цибуля, капуста, кабачок.
Цибуля, капуста, кабачок,
Помідор і огірок.
Ось господар - молодець!
10. Практичне завдання. На картках перемішані овочі з фруктами, завдання дітей знайти овочі і замалювати в потрібний колір.

III. Підсумок заняття.
- Які овочі ви знаєте?
- Вам сподобалося наше заняття? А що саме?
- Які овочі ростуть в землі?


Конспект заняття з розвитку мовлення в старшій логопедичній групі на тему «Іграшки»

Корекційно - освітні цілі. Уточнення, розширення і узагальнення уявлень дітей про іграшки, матеріали, з яких вони зроблені. Формування узагальнюючого поняття - іграшки. Уточнення і розширення словника за темою (іграшка, пірамідка, дзига, катати, будувати тощо). Удосконалювати граматичний лад мовлення (освіту імен іменників із зменшувально - пестливими суфіксами). Учити утворювати прикметники з іменниками. Продовжувати вчити розуміти і відгадувати загадки.
Корекційно - розвиваючі ціліРозвиток діалогічного мовлення, мислення, уваги, пам'яті. Сприяти розвитку дрібної моторики. Вчити чітко вимовляти слова, правильно будувати речення. Тренувати графомоторные навички. Розвивати елементарні математичні уявлення. Розвиток загальної моторики.
Корекційно - виховні ціліФормування позитивної установки дітей на участь у занятті. Виховання вміння слухати товариша, виконувати завдання до кінця.
ОбладнанняІграшки, предметні картинки із зображенням іграшок, гра «Збери картинку» за кількістю дітей, пенали з кольоровими олівцями за кількістю дітей, роздруківки із завданнями для дітей (залежно від рівня розвитку дитини.
Попередня робота. Розучування пальчикової гімнастики «Іграшки».
Хід заняття.
Вихователь пропонує дітям підійти до столу, на якому лежать предметні картинки.
Ст. Подивіться на картинки, які лежать перед вами. Що ви бачите на них?
Д. Іграшки.
Вихователь роздає дітям по одній картинці, на яких зображено різну кількість іграшок, в межах 5.
Ст. Спочатку сяде той, у кого на картинці дві машинки (Дитина показує картинку з двома машинками, сідає за стіл).
Тепер може сісти той, у кого три неваляшки (Діти сідають).
Так поступово всі діти сідають.
В. Я думаю, що ви здогадалися діти, сьогодні ми будемо говорити про іграшки.
Зараз, я пропоную вам пограти в гру «Відгадай загадку і знайти відгадку».
(Діти, отгадавшие загадку, підходять до столу, де лежать картинки з зображенням іграшок, знаходять відгадку, беруть її і вішають на дошку).
Його штовхають, а він не плаче. Оченята голубі, кучері золоті,
Його кидають назад скаче (м'яч). Рожеві Губки (лялька).
Це диво цеглу Кліпає очима,
Я в подарунок отримав, Скрипить - гальмами (машина).
Що порозбиваю з них - зламаю. Танцює крихта,
Все спочатку починаю (кубики). А всього одна ніжка (юла).
В. Молодці, всі загадки відгадали правильно і відгадки до них знайшли.
А зараз гра «Доскажи слівце».
(Вихователь починає пропозицію, а дитина, яку запитує він, закінчує його).
- Якщо іграшка зроблена з дерева, це означає, що вона ... (дерев'яна).
- Якщо іграшка зроблена з заліза, значить вона ... (залізна). Аналогічно:
- з паперу, глини, скла, плюшу, гуми, пластмаси.
В. А тепер у нас гра, вам сподобається вона «Назви ласкаво».
(Діти виходять на килим і встають у коло. Вихователь у центрі кола з м'ячем у руках. Вихователь кидає м'яч кожній дитині, називаючи іграшку. Дитина ловить м'яч і називає цю іграшку лагідно).
В. Перед виконанням наступного завдання, давайте проведемо пальчикову гру «Іграшки».
На великому дивані в ряд
Ляльки таніни сидять:
Два ведмеді, Буратіно,
Та веселий Чіполіно.
І кошеня, і слоненя.
Раз, два, три, чотири, п'ять
Допомагаємо нашої Тані
Ми іграшки порахувати.
Далі діти проходять, сідають за столи. Вихователь, в залежності від рівня розвитку дітей, роздає завдання. Діти працюють самостійно. Ведеться індивідуальна робота, надається допомога затрудняющимся дітям.
В. А зараз ми пограємо в гру «Склади картинку».
Кожній дитині лунає конверт з розрізними картинками «Іграшки» (у всіх дітей різні картинки). Діти складають картинки на килимі. Після того, як зберуть картинку, називають іграшку, порівнюють з оригіналом.
Підводиться підсумок заняття.
В кінці заняття вихователь вносить велику красиву коробку. Розкривають її з дітьми. Дістають з коробки нові іграшки, з якими вони будуть грати в групі.


Конспект інтегрованого заняття
(ознайомлення з довкіллям, розвиток мовлення + математика)
для дітей старшого  дошкільного віку (6-й рік життя)
Тема: Подорож до весняного лісу
          
      Мета:  Продовжувати вчити дітей узгоджувати слова у роді, числі та відмінку, складати різні типи речень (прості і складні); додержуючись правильного порядку слів за допомогою схем – моделей.  Закріпити знання дітей про перелітних та зимуючих птахів. Продовжувати знайомити дітей з мешканцями лісу. Пояснити дітям, що дерева і рослини теж живі, що їх потрібно берегти. Вправляти дітей в умінні орієнтуватись в просторі : вгорі – внизу, на, під, біля, прямо, вправо – вліво, а також у розв’язуванні задач.Продовжувати вчити дітей  робити звуковий аналіз слів, читати. Розвивати логічне мислення, пам’ять та мову. Виховувати турботливе ставлення до природи; вміння діяти за словесною інструкцією вихователя;  любов та інтерес до живої природи.
       Матеріал : іграшковий ведмедик, лисичка, зайчик; шпаківня, зображення силуетів птахів: грака, шпака, ворони; силуети дерев, ялинки, підсніжники, проліски, стаканчики, соломинки, листочки, схеми – моделі для опису: птахів, рослин, тварин; аудіо запис співу птахів.
Хід заняття :
Групова кімната являє собою ліс. Під спокійну музику заходять діти у кімнати.
Вихователь: Діти, нам час вирушати на прогулянку до лісу( діти йдуть по канату один за одним , звучить аудіо запис співу птахів).
Діти, що за звуки ви почули? (Спів пташок)
Чому радіють пташки? ( Тому, що наступила весна)
Діти підходять до дерева на  якому сидять граки, а також шпак біля шпаківні.
   Вихователь:      У природи свій календар: прилетіли граки. Якщо граки не поспішають упорядковувати свої гнізда, то близького тепла не буде. А коли вони починають ламати гілочки з дерев для ремонту своїх гнізд, кричати і сваритися то теплий вітер уже назавтра принесе дружну весну. А ще з теплих країв прилетіла, ще одна пташка. Для того щоб дізнатись її назву відгадайте загадку.
 Не людина, а живе у хатці . ( Шпак)
Діти , а хто знає вірш про шпака?
Дитина :  Прилетіли шпаки, дорогі співаки,
                  Прилетіли весну зустрічати,
                   У шпаківнях нових скоро будуть у них
                   Жовтороті малі пташенята.
Діти, давайте опишемо шпака за допомогою схеми .
( Діти описують шпака за допомогою схеми – моделі)
Поступово повертаються з теплих країв й інші перелітні птахи.
А зараз пограємося у гру : «Зимуючі та перелітні птахи».
Показую рухи «птахи летять» - це перелітні птахи.
« пташки сидять» - це зимуючі пташки.
Діти відповідно до назви птахів показують рухи.
Перелітні : Ластівка, зозуля, дрізд, грак, жайворонок, журавель, дика качка.
Зимуючі: горобець, голуб,галка, ворона, сорока, синиця, дятел.
( Діти вирушають стежиною далі, підходять до ялини)
Навесні не лише птахи повертаються з теплих країв .  Навесні пробуджуються тварини і рослини,  все навкруги.
А хто пробуджується, відгадайте будь ласка :
Загадка – символ :
Спить зимою на морозі
В лісі темному , в барлозі
Ласувати любить медом
Називається … (ведмедем).
Діти чому ви так думаєте?
(Тому,що спить в барлозі лише ведмідь.)
Діти ,а хто знає вірш про ведмедя?
Дитина : Буркотливий, вайлуватий,
                 Ходить лісом дід кудлатий
                  Одягнеться в кожушину, мед шукає і ожину,
                  Літом любить полювати,
                  Взимку у барлозі спати,
                  Як зачує він весну, прокидається від сну.
Опис ведмедя за схеми – моделі.
(Знаходять маленького ведмедика під ялинкою)
Діти, ведмедик ще маленький бо він недавно народився. Він нічого не знає. Його дуже цікавить де він буде жити і поряд з ким. Може допоможемо йому?
-          Скажіть де живе ведмідь? ( У лісі)
-          Які ви знаєте дерева, що ростуть у лісі? ( Сосни, ялини, дуби, берези, клени)
-          А які дерева бувають за розміром? (Високі та низькі)
Ведмедику, ти зрозумів ,де ти живеш?
Діти, так де живе ведмедик?
Діти, а ведмедик хоче дати вам завдання.
Гра «Прочитай та зроби звуковий аналіз слів»
Діти читають слова та роблять звуковий аналіз слів: мед, пасіка, малина, ліс, сосна, барліг.
А хто ще живе у лісі ? Підемо та пошукаємо. (Діти підходять до ялинки де під серветкою щось накрито).
Діти, ми зможемо дізнатися хто тут сидить тоді, коли відгадаєте загадку.
Загадка – символ :
В лісі темному блукаю,
Довгий хвіст пухнастий маю,
До села ,як завітаю,
То курчат собі шукаю,
Вовку – брату я сестриця
Як же звуть мене ? ( Лисиця)
Вихователь показує дітям лисичку.
Лисичка хоче з вами пограти в цікаву гру.
Гра « Закінчи речення»
Спритний як  ….. ( білка)
Лякливий як  ….  ( заєць)
Хитрий як   …. ( лисиця)
Колючий як  ….. ( їжак)
Злий як  …. (вовк)
Вайлуватий  як   ….( ведмідь)
Діти, а хто розкаже віршика про лисицю.
Дитина : Під горою хвойний ліс,
                 За горою хитрий лис,
                 Вкрита – травами гора,
                 Збоку – лисяча нора.
                 В ній хитрюга непроста,
                Як навідалась в курник
                То відразу півень зник.
 До побачення лисичко, ми пішли далі по стежинці. А хто живе ще у лісі відгадайте?
Загадую загадку і показую символи до неї.
Загадка – символ
Коли випаде сніжок,
Вдягну теплий кожушок,
Непомітний для мисливців,
Вовка, рисі та лисиці. (Заєць)
 Я бачу, діти ви вже стомилися, давайте відпочинемо і пограємо разом з зайчиком.
Фізхвилинка
Забавлялись зайченята,
Виглядають маму й  тата,
Ось так – лапку до лапки,
   Ось так – шапку до шапки,
    Ось так – вусом потрусимо
Так, так, так!
Діти, а хто розкаже вірш про зайчика?
Дитина:  Вранці заєць біля дуба
                Одягнувся в білу шубу
                Одягнувся, оглянувся
                В довгі вуса посміхнувся
                Гарна шуба, шуба гожа
                І на полюс з нею можна.
Діти, а в зайчика є для вас завдання.
Розв’язування задач
( Діти розв’язують задачі за картинками)
Нам час прощатися з зайчиком тому,що потрібно вирушати далі в дорогу. ( Діти йдуть стежиною далі.)
Діти, ось ми прийшли з вами на лісову галявину. Подекуди ще лежить сніг, та на галявині вже букетиками квітнуть підсніжники та проліски. Підсніжники бувають тільки у листяних лісах, де м’яка і товста підстілка з опалого листя, охороняє їх від замерзання. Коли цвітуть підсніжники – лунають пісні пернатих посланців весни. Маленькі, тендітні, вони кивають голівками, ніби вітають гостей.
Дитина : Підсніжники білі зустріли весну,
                 Першими ліс пробудили від сну .
                 Петрик ходив на прогулянку в ліс,
                 Підсніжників мамі букетик приніс.
Малята , а які ще ранньовесняні квіти ви знаєте? (Сон трава, ряст, фіалка, барвінок, крокуси.)
А назвали пролісок проліском за те , що поселився  він на лісових галявинах і в невеликих світлих лісках – перелісках, де навесні сніг тане швидше за все.
Опис підсніжника за допомогою схеми.
Не лише розцвіли підсніжники і проліски, навесні оживають також і дерева. Бруньки майбутнього листя дерево підготувало ще з осені. Цілісіньку зиму залишалися  вони в одному положенні і були ледь помітними. Пригріло сонечко і соки дерев зігріті першим весняним сонечком піднімаються від коріння , до гілочок.
Діти, дерева живі. Деревам потрібно дихати.
Дослідницька робота.
Даю кожній дитині листочок.
-          Як ми дихаємо? (Через носики)
-          Як дихає дерево? ( Через листочки)
Діти, зробіть вдих , а потім видихніть повітря на свої листочки. Ви ніби дерева, які дихають через своє листя.
-          Як ми п’ємо ? (ми п’ємо ротиками)
Дерева п’ють воду через своє коріння.
( Даю дітям стаканчик у якому на дні є трохи води , а в кожному стаканчику вкладена соломинка).
Уявіть,що ця соломинка корінь, а ви це дерево, яке хоче пити. Всмоктуйте воду через корінь так, як дерева, рослини дихають і п’ють воду.
Отже, діти ви побачили , що дерева,кущі та рослини живі.
-          Як ми повинні до них ставитись? ( З любов’ю та повагою. Ми повинні берегти природу.)
А зараз дітки, на завершення нашої подорожі ми пограємось в гру.
Гра « Весняний пейзаж» ( орієнтація в просторі)
Вихователь роздає дітям аркуш паперу на якому зображена весняна галявина. На тарілочці лежать дерево, зайчик, їжачок, сонечко, блакитна та синя хмаринки, квіточки, пташки, пеньочок. За вказівкою вихователя діти створюють пейзаж, використовуючи поняття зверху, знизу, посередині, зліва, справа, біля, між, під, над.
Високо в небі світить сонечко. Зліва від сонечка пливе блакитна хмаринка. Справа від сонечка пливе синя хмаринка. Знизу по середині листочка росте дерево.  На дереві з’явилися  листочки . Зліва від дерева сидить зайчик. Справа від дерева знаходиться пеньок. Під деревом  сидить їжачок.   Між їжачком і пеньком ростуть квіточки. Високо в небі під блакитною хмаринкою повертаються пташки з теплих країв.
Діти, подивіться, який чудовий весняний пейзаж у нас вийшов. На цьому наша прогулянка до лісу завершується, нам час повертатись назад до дитячого садочку.

1.Дидактичні ігри з розвитку мовлення 

Дидактичні ігри та творчі вправи на уроках навчання грамоти

Що зайве? Чому?
 а) Морква, огірок, капуста, яблуко, помідор.
 б) Зошит, ручка, пенал, гумка, газета, олівець.
Знайти звук [л]:
 - Лелеки, лелеки, куди ви літали?
 - За море, далеко, - лелеки сказали.
Назвати ознаки предмета:
 Кавун ( який?) – круглий, смугастий, зелений, солодкий.
Лисиця( яка?) – руда, хитра.
Назвати предмети, які входять в групу:
Меблі - … ( диван, ліжко, стіл, стілець).
Посуд - … ( тарілка, каструля, сковорода).
Фрукти - … (яблука, сливи, груші, абрикоси).
Хто яку роботу виконує?
Лікар - … ( лікує людей).
Пекар - … ( печехліб).
Учитель - … ( навчаєдітей).
Хлібороб - … ( вирощуєхліб).
Хто це? Що це?
Назвати предмет за його ознаками:
 а) руда, хитра -… ( лисиця):
 б) жовтий, кислий, корисний - … ( лимон):
 в) полохливий, довговухий, куцохвостий - … ( заєць).

 «Малюк і Велетень».
Утворити від поданих слівзменшені та збільшені назви:
 а) рука – ручка – ручище;
 б) нога – ніжка – ножище;
 в) ніс – носик – носище.
Хто так каже?
Му-у-у-у - корова; каркає - ворона;
 ква-ква – жабка; ірже – кінь;
хро-хро – свинка; ґелґочуть – гуси;
 гав-гав - песик; мекає – вівця.
Один – багато, багато – один.
Місто – міста, мости – міст,
грак – граки, брати – брат,
учень – учні, гриби – гриб.
Назвати одним словом:
 Карась, щука, сом - … ( риба).
Ластівка, соловей, синиця - … ( птахи).
Липа, дуб, сосна - … ( дерева).
Білка, вовк, заєць -…(звірі).
Продовжити речення.
 а) Шуба – одяг, а чоботи - … ( взуття).
 б) Малин – кущ, а береза - … ( дерево).
Хто як пересувається?
Білка - … стрибає.
Кінь - … бігає.
Риба - … плаває.
Метелик - … літає.
 Рак - … повзає.
Порівняти ознаки предметів.
Сніг м’який, а лід - … твердий.
Яблуко – солодке, а  лимон - … кислий.
Помідор – червоний, а огірок - … зелений.
За назвами дій впізнати тварину.
Бігає,ірже - … кінь.
Пищить, літає,кусає - … комар.
Повзає,плаває - … черепаха.
Що чим роблять?
Голкою - … шиють.
Лопатою - … копають.
Косою - … косять.
 Весело крокую і склади рахую
 Мета: вдосконалювати вміння ділити слова на склади, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Хід гри. За допомогою лічилки визначається ведучий гри (спочатку це може бути вчитель). 
 Учасники утворюють коло, у центрі якого стоїть ведучий. Ведучий кидає м'яч одному з гравців і називає слово. Той, хто впіймав м'яч, промовляє слово по складах і робить відповідну кількість кроків у напрямку ведучого, зупиняється і повертає йому м'яч. Якщо дитина помиляється у визначенні кількості складів, то вибуває з гри.
 Ведучий кидає м'яч по черзі всім дітям!
 Перемагає той, хто швидше опиниться біля ведучого і доторкнеться до нього рукою!
Розумний потяг
 Мета: вдосконалювати вміння ділити слова на склади і самостійно добирати слова із заданою кількістю складів, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Хід гри. За допомогою лічилки визначається ведучий (або ведучим є вчитель).
 Діти утворюють потяг і рухаються по колу, в центрі якого стоїть ведучий. Ведучий голосно промовляє будь - яке слово. Потяг зупиняється. Діти пошепки ділять задане слово на склади і добирають своє слово з тією ж кількістю складів. Той, хто впорався із завданням, присідає. Гравець, який присів останнім, вибуває з гри.
 Ведучий по черзі підходить до гравців, і вони називають йому придумані слова. Той, хто дібрав слово неправильно, вибуває з гри. Діти, які не помилилися, утворюють новий потяг і гра продовжується!
Зберемо врожай
 Мета: вдосконалювати вміння ділити слова на склади і визначати наголошений склад, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Обладнання: складові схеми слів, картки із зображенням овочів і фруктів: часник, гарбуз, кавун, диня, груша, слива, вишня, морква, буряк, ріпа.
 Хід гри. Діти об'єднуються у дві команди і шикуються в колони для участі в естафеті. Перед кожною командою лежать картки із зображеними на них овочами і фруктами. На відстані 5—6 метрів від кожної з команд розташовані по два кошики, на яких схематично зображено складову будову двоскладового слова і визначено наголошений склад (перший кошик — наголос на першому складі, другий — наголос на другому складі). Учасники команд беруть по черзі одну з картинок і якомога швидше намагаються добігти до потрібного кошика. Кладуть картку в кошик і повертаються до своєї команди, передають естафету наступному учаснику. Перемагає команда, яка швидше «збере врожай» (розкладе по кошиках овочі та фрукти) і допустить меншу кількість помилок під час виконання завдання.
Розірви ланцюг
 Мета: вдосконалювати вміння ділити слова на склади і визначати наголошений склад, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Обладнання: предметні картинки. Хід гри. Діти об'єднуються у дві команди, які шикуються в шеренгу одна напроти одної на відстані 5—6 метрів. Учитель роздає учням предметні картки. Кожна дитина, отримавши картку, визначає кількість складів і наголошений склад у словах-назвах малюнків. Учасники кожної команди беруться за руки і розтягуються в ланцюг. Один з учасників першої команди голосно називає своє слово. Гравець другої команди, слово якого складається з такої ж кількості складів і має той же наголошений склад, називає своє слово. Якщо воно дійсно відповідає за складовою структурою слова супротивника, то його команда отримує 1 бал, і він має право розбити ланцюг протилежної команди. Якщо йому це вдається, його команда отримує ще 1 бал.
Хто швидше?
 Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Обладнання: кубики із зображеними предметними картинками.
 Хід гри. Діти об'єднуються у дві команди. Перед кожною з команд на відстані 5—6 метрів лежать куби, на яких зображені предметні малюнки. За сигналом учителя по одній дитині з кожної команди підбігають до одного з кубиків, беруть картинку, називають перший (або останній звук), повертаються і передають естафету наступній дитині своєї команди. Виграє команда, яка швидше принесла всі картинки і правильно визначала перший (останній) звуки.
Весняні квіти
 Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Обладнання: предметні картинки.
 Цілі гри: Діти під музику бігають по колу, коли музика стихає, зупиняються і «зривають» із підлоги квіти, на зворотному боці яких зображено предмети. Діти промовляють назви предметів і виконують завдання вчителя. Наприклад: у кого в слові перший звук [а] — присідають, у кого останній [к] - піднімають руки, у кого на початку [с] — беруть за руку того, у кого наприкінці слова стоїть звук [к] тощо.
 Осінній хоровод
 Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові, добирати слова на певний звук, забезпечувати фізичний розвиток дітей.
 Обладнання: предметні картинки, наклеєні на аркуші паперу у вигляді листочків з різних дерев.
 Хід гри. Діти ведуть хоровод і промовляють:
 Хоровод поведемо, жовте листя зберемо.
 Швидко, Олю, вибігай, листочок зі звуком [в] вибирай.
 Дитина шукає на підлозі картинку, назва якої починається на звук [в] (або на будь-який інший звук). Якщо гравець помиляється, вибуває з гри.
 Прикрась ялинку
 Лісові звірі кожного року готуються до зустрічі Нового року.
 — Без чого не буває Нового року? (Без ялинки.) Тому перед тим, як зустрічати Новий рік, потрібно прикрасити ялинку. Давайте допоможемо лісовим мешканцям. Для цього об'єднаємось у три команди. Кожна команда має новорічні іграшки певного кольору.
 1-ша команда має право повісити іграшку лише тоді, коли назве слово із складом ла (лапа, ластівка, лава, лазня, ланцюг, латка, лампочка, лабіринт, ласощі)\ 2-га команда — із складом ли (лижі, лихо, лицар, лис, лити, липа, листок, лимон, лижник, листівка)] 3-тя команда — із складом лі (лінь, лінійка, ліки, лікар, лід, лідер, ліжко, ліс, лінія, лікоть, лілія).
Запаси мишки
 Мишка — дбайлива господиня. Знайшла Вона шкуринку і ту несе в шпаринку. Давайте поміркуємо, що вона може зберігати в глечиках та мішках. Попрацюємо в парах. Будемо викладати слова — запаси мишки із звуків, які на партах. Один учень записує схему слова на дошці.
 сметана
 пшениця
 борошно
 яйця
 гарбуз
 цибуля
 яблука
 Відгадай назву варення
Карлсон дуже полюбляє варення. Щоб не переплутати баночки з улюбленими ласощами, він підписав їх початковими літерами.
Назвемо спочатку букви на баночках, а потім пригадаємо назву варення.
 (В — вишневе; А — абрикосове; П — персикове; М — малинове; С — сливове; О — ожинове.) 


Мовленнєві ігри та вправи з сенсомоторною діяльністю

 Ігри, спрямовані на розвиток зв’язного мовлення (мол. група).
Д/гра «Візьми іграшку».
Мета: розвивати увагу, мислення, мову розвивати спритність;слухове сприйняття дитини;удосконалювати навички складання описових розповідей.
Матеріал: іграшки.
Хід гри.

Діти утворюють коло. Перед кожною дитиною стоїть одна іграшка. Під музику діти біжать по колу. Коли музика стихає, діти зупиняються, беруть до рук одну іграшку, піднімають її вгору. Дитина, яка це зробила останньою описує свою іграшку. Якщо опис був удалим, дитина залишається у грі. Якщо описати предмет не вдалося, дитина залишає гру. Гра триває далі.
Д/гра «Склади квітку». (середня група).
Мета: розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, навчати переказувати знайомі казки.
Матеріал: зображення квіток і пелюстків до них.
Хід гри.
Діти об’єднуються у дві команди. Біля кожної команди знаходиться зображення квітки без пелюсток (кількість пелюсток визначається відповідно до кількості персонажів казки). Наприклад, у казці «Колобок» - 7 дійових осіб. На відстані 5 метрів від команд на 2 – х столах лежать пелюстки для квіток із зображенням персонажів казок.
Гра починається з естафети «Збери квітку». Учасники команд по черзі підбігають до стола, беруть пелюстку, повертаються до своєї команди, прикріплюють пелюстку і передають естафету іншому гравцеві. Наприкінці естафети визначається переможець першого етапу змагання. Після цього команди розглядають свої квіти і визначають назву казки, яку мають переказати (або розіграти). Далі казка переказується одним або кількома учасниками команди (або розігрується). Перемагає та команда, яка найбільш точно переказала казку або найкраще розіграла її.
Д/гра «Складання розповіді за кольоровими кругами (геометричними фігурами) – (старша група).
Мета: стимулювати дітей до складання казки на основі використання окремих замінників предметів. Розвивати зв’язне мовлення, творче мислення.
Матеріал: різнокольорові круги (кожній дитині -  по 3)
Хід гри.
Вихователь роздає дітям кольорові круги, говорить, що вони будуть створювати казку, і кожен придумає казку про свого героя. Якщо  у дітей виникають труднощі, вихователь дає зразок розповіді або казки, звертає увагу на відповідність персонажів кольору кругів, на дотримання структури казки (зачин, кульмінація, розв’язка), на оригінальність подій.


 Мультимедіа

 Вивчаємо алфавіт



 Розвивальні ігри для розвитку зв`язного мовлення

  Емоції з рибками. Вчимо слова. Ранній розвиток

 Вчимо прийменники


Кухня. Посуд й начиння. Українська для дітей. Вчимо слова. Картки Домана

Фрукти та ягоди. Українська для дітей. Вчимо слова. Ukrainian preschool
 Овочі. Українська для дітей. Ранній розвиток дитини. Картки Домана

Як кажуть (розмовляють) тварини на фермі. Голоси тварин для дітей

 Час спати. Віршик-колискова Янка Гортала для дітей. Вірш-колисанка

 Кольори (олівці). Назви кольорів українською. Кольори для дітей


Техніка (важка техніка, спецтранспорт) для дітей. Вчимо українські слова
 Дикі тварини для дітей. Назви тварин українською. Ukrainian for kids

Домашні улюбленці. Вчимо назви тварин. Українська для дітей. Preschool


Свійські тварини. Назви тварин для дітей. Читаємо по складах українською

Комментариев нет:

Отправить комментарий